Методичний посібник ,,Мандрівка у Світ професій з Пані Казкою"

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ

ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

  

 

 

ПОСТОЯЛКІН С.В.

 

 

МАНДРІВКА У СВІТ ПРОФЕСІЙ

З ПАНІ КАЗКОЮ

 

Активізація пізнавального інтересу до світу професій у старших                                                                   дошкільнят та молодших школярів засобами художніх творів

  

Методичний посібник

 

Ужгород – 2017

С.В. Постоялкін

Мандрівка у Світ професій з Пані Казкою. Активізація пізнавального інтересу до світу професій у старших дошкільнят та молодших школярів засобами художніх творів. – 2017. – 89 с.

 

  

У методичному посібнику подано структуру та конспекти профорієнтаційних ігор та розвивальних вправ, спрямованих на розвиток когнітивної сфери та активізацію пізнавального інтересу до світу професій у старших дошкільнят та молодших школярів засобами художніх творів (казок).

Методичний посібник може бути використаний практичними психологами, соціальними педагогами, вихователями старших груп дошкільних навчальних закладів та вчителями початкових класів при проведенні роботи по професійній орієнтації старших дошкільнят та учнів початкових класів.

 

  

 

 

Рецензенти:

М.В. Лемак, старший викладач кафедри педагогіки та психології ЗІППО

В.В. Шевчук, завідувач обласного центру практичної психології і соціальної роботи ЗІППО

І.Р. Крупнік, кандидат психологічних наук, старший викладач кафедри загальної та соціальної психології Херсонського державного університету

 

  

Методичний посібник затверджено науково-методичною радою Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти.

Протокол №5 від 26 грудня 2017 року.

ЗМІСТ

 

 

ВСТУП _____________________________________4

 

РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ ПРОФОРІЄНТАЦІЇ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО

ТА МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ ____________5

 

1.1. Профорієнтаційна робота з дітьми дошкільного віку ________5

 

1.2. Особливості профорієнтації молодших школярів _________7

 

1.3. Фактори зацікавлення дітей різними напрямами професійної діяльності_9

 

РОЗДІЛ 2. АКТИВІЗАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОГО ІНТЕРЕСУ ДО

ПРОФЕСІЙНОГО РІЗНОМАНІТТЯ У СТАРШИХ ДОШКІЛЬНЯТ

ТА МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ ХУДОЖНІХ ТВОРІВ (КАЗОК) __14

 

РОЗДІЛ 3. ПІЗНАВАЛЬНО-РОЗВИВАЛЬНА ПРОФОРІЄНТАЦІЙНА

ПРОГРАМА ДЛЯ СТАРШИХ ДОШКІЛЬНЯТ ТА УЧНІВ

1-2 КЛАСІВ ,,МАНДРІВКА У СВІТ ПРОФЕСІЙ З ПАНІ КАЗКОЮ” __16

 

3.1. Заняття для старших дошкільнят та учнів 1-их класів __________18

 

3.2. Заняття для учнів 2-их класів ________________48

ВИСНОВКИ ____________________87

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ___________88

 

   

 

ВСТУП

 

Одне із головних завдань сучасних освітніх закладів, як зазначено у Законі України ,,Про освіту” та ряді інших державних документів, є забезпечення професійного самовизначення та самореалізації. Наразі питання професійної самореалізації особистості надзвичайно актуальне в умовах сучасного українського суспільства, коли за останні десятиліття масового поширення набуло явище трудової міграції.

Відмічається, що в суспільстві дедалі більше зростає рівень вимог щодо професіоналізму та фахової підготовки спеціалістів. Життя вимагає від людини вміння орієнтуватися в навколишньому світі, шукати інформацію, бути компетентним в обраній справі, працювати в команді, приймати нестандартні рішення. Тому профорієнтація мусить стати повноцінним навчальним курсом, який молодь буде вивчати в усіх соціальних інститутах протягом свого становлення: від дошкільного навчального закладу до професійно-технічного чи вищого навчального закладу.

Актуальність даного питання зростає ще й у світлі певних об’єктивних обставин, які донедавна склалися в наших навчальних закладах: ще недостатньо відпрацьована система ознайомлення дітей дошкільного та молодшого шкільного віку із світом професій; робота педагогів не націлена на сучасні регіональні потреби ринку праці; немає наступності в роботі дошкільного навчального закладу та початкової ланки школи в цьому напрямку.

Визначального значення набуває необхідність функціонування ефективної системи професійної орієнтації учнівської молоді як невід’ємної ланки системи відтворення трудових ресурсів та відновлення творчого та трудового потенціалу.

Звідси випливає потреба у систематичній, планомірній, цілеспрямованій профорієнтаційній діяльності, починаючи з старшого дошкільного віку (у дошкільних навчальних закладах), продовжуючи потім у навчальних закладах у початковій ланці й протягом усього терміну навчання, ураховуючи вікові психологічні особливості школярів. Ця особливість передбачає послідовність дій за принципом наступності, диференційований підхід у процесі управління професійним самовизначенням школярів.

Оскільки вибір професії дуже часто визначає в подальшому життєвий шлях людини, важливо допомогти особистості знайти своє життєве призначення, дати можливість реалізуватися в соціальній і професійній ролі.

Таким чином, профорієнтація – це систематична робота на всіх етапах розвитку людини як особистості.

 

РОЗДІЛ 1.

ОСОБЛИВОСТІ ПРОФОРІЄНТАЦІЇ ДІТЕЙ

ДОШКІЛЬНОГО ТА МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

 

1.1. Профорієнтаційна робота з дітьми дошкільного віку

 

Досвід і знання вікової психології дозволяють сказати, що професійну орієнтацію можна розпочинати вже в дошкільному навчальному закладі, коли у дітей виникає інтерес до різних видів діяльності.

Л.Д. Столяренко вважає, що кожна людина ще в дитинстві, частіше за все несвідомо, думає про своє майбутнє життя, як би прокручує в голові свої життєві ,,сценарії”. ,,Сценарієм” вважається те, що людина ще в дитинстві планує зробити в майбутньому. Сценарій – це життєвий план, який формується ще в ранньому дитинстві в основному під впливом батьків, що поступово розгортається.

Навіть у багатій скарбниці народної мудрості можна відшукати вислови, що стосуються вимоги вибору професійної діяльності відповідно до нахилів та здібностей. Як пише М. Стельмахович, ,,профорієнтація дітей розпочиналася змалку, з шести – семи років…, а профорієнтаційний вибір підлітка міг випливати з його нахилів, роду занять батьків, а також тих видів праці, які були поширені в тій чи іншій місцевості”.

Вибір правильного шляху в житті безпосередньо пов’язаний з ранньою профорієнтацією дитини, умілим використанням і розвитком її потенційних здібностей.

В основі поняття ,,рання профорієнтація дітей дошкільного віку” лежить безумовне розуміння ними суспільного значення праці взагалі й професійної праці зокрема, яке досягається шляхом тривалої й складної педагогічної роботи та є одним з аспектів формування образу світу, передетапом первинного професійного вибору. Визначення змісту поняття ,,рання профорієнтація дошкільників” розуміється нами як спеціально організоване інформування дошкільників про світ професій засобами ігрової діяльності, що створює в дітей певний досвід професійних дій, професійної поведінки. Рання професійна орієнтація дозволяє спроектувати в дошкільників професійне становлення ,,Я-образу”.

Рання професійна орієнтація дошкільників відноситься до когнітивного компоненту освітньої області ,,Професійне самовизначення” й вирішує допропедевтичні завдання професійного самовизначення, сприяє формуванню допрофесійних знань та вмінь.

,,Професійне самовизначення особи дошкільника” термінологічно (за В.С. Мухіною) розуміється як орієнтація на працю в певній професійній сфері, формування і розвиток відповідних інтересів, схильностей і здібностей за допомогою ігрової діяльності.

,,Професійна спрямованість особи дошкільника” трактується як виражена схильність до певної групи ролей, ігор, видів праці та інших видів діяльності.

При зовнішній термінологічній схожості ранньої професійної орієнтації дошкільників із професійною орієнтацією школярів та дорослих обидві структури мають різні функціональні призначення й задачі: рання профорієнтація дошкільників – розвиваюча; професійна орієнтація в більш старшому віці – функціональна.

Сучасні методики, в основі яких лежить вивчення інтелекту, властивостей мислення й психофізіологічних особливостей, дозволяють одержати повну інформацію про талант і професійні схильності вже з раннього віку. Конкуренція й швидкозмінні технології вимагають визначитися з професіями якомога раніше й накопичувати уміння та навики вже в досить юному віці. Ситуація на ринку праці корінним чином відрізняється від тієї, що була навіть п’ять років тому. Не спробувати розгледіти в дитині здібностей і не зрозуміти її можливостей – значить втратити час і проявити непробачну в умовах сучасного життя безпечність.

Профорієнтаційну роботу дошкільнят доцільно починати, опираючися на ігрову діяльність, зі гри та іграшок. Кожна іграшка несе в собі певний світогляд, дії з іграшкою формують способи пізнання й ставлення до навколишнього світу, закріплюючись у певних уміннях і розвиваючи певні здібності дитини. А це вже і є рання профорієнтація. Отже:

– ранній вік (1 – 3 роки) – засвоєння функціональних дій. Типові іграшки: совочки, форми, відерця, пірамідки, візки – тут іграшки повинні бути простими, важливі форма й колір. І, звичайно ж, м’яко набивні, які вчать дитину відчувати й співчувати;

– дошкільне дитинство (3 – 7 років) – гра стає провідною діяльністю в житті дитини. Тут вперше виявляються яскраві відмінності в грі хлопчиків та дівчаток. Ляльки й лялькові меблі, посуд, побутове начиння, набори маленького лікаря, перукаря, вчителя і т.п. – для дівчаток. У хлопчиків – машинки, кораблики, літачки, конструктори, солдати, танки, пістолети і т.п. Крім того, важливі іграшки-атрибути (та деталь, яка позначає приналежність до певної професії) – наприклад, не стільки корабель, скільки кашкет капітана. У цей час у рамках підготовки до школи разом з сюжетно-рольовими іграми повинні з’явитися навчальні ігри: мозаїки, настільні ігри з фішками, лото, ліплення, малювання і т.п.

Знайомство дошкільників із професіями не тільки розширяє загальну обізнаність про навколишній світ та кругозір дітей, але й формує в них певний елементарний досвід професійних дій і, таким чином, сприяє ранній професійній орієнтації. При розробці змісту, форм і методів роботи з ранньої профорієнтації беруться до уваги дидактичні принципи: систематичність, послідовність, доступність, науковість, наочність, наступність. У роботі щодо реалізації даного напрямку доводиться мати справу з певними труднощами, адже профорієнтація дошкільників – це новий, маловивчений напрямок в дошкільному вихованні.

Таким чином, рання профорієнтація у дітей старшого дошкільного віку здійснюється на початковому, емоційно-образному, етапі.

Емоційно-образний етап передбачає: формування в дошкільнят позитивного ставлення до світу професій, до людей праці.

Особливості: на цій стадії професії відомі дітям лише за назвами й деякими зовнішніми ознаками (форма одягу, манера поведінки, оцінка оточуючих людей).

Результат профорієнтаційної роботи: діти можуть назвати основні типові різновиди професій, дати їм загальну характеристику, проявляють підвищений інтерес до праці в цілому та виявляють бажання допомагати дорослим, виконувати трудові доручення, а також розуміють значення праці в житті людини.

 

1.2. Особливості профорієнтації молодших школярів

 

У молодшому шкільному віці в дітей формується перший інтерес до професій та трудової діяльності, розвивається самосвідомість. Починаючи з 2,5-3 років і до 10-12 років дитина в процесі розвитку збагачує свою свідомість різноманітними уявленнями про світ професій.

Вона, ґрунтуючись на спостереженні за дорослими, в символічній формі намагається програти дії шофера, медсестри, учителя, бухгалтера тощо. У початковій школі, коли провідна ігрова діяльність змінюється навчально-пізнавальною та стає визначальною в розвиткові школяра, важливо розширювати його уявлення про різні професії. Деякі елементи професійної діяльності молодшому школяру ще важко зрозуміти, але в кожній професії є галузь, яку можна представити на основі наочних образів, конкретних ситуацій із життя, історій, вражень працівника. На цій стадії створюється певна наочна основа, на якій базується подальший розвиток професійної самосвідомості.

Саме тому дуже важливо створити максимально різноманітну палітру вражень про світ професій у молодшого школяра, щоб потім, на основі цього матеріалу, дитина могла аналізувати професійну сферу більш свідомо й почуватися впевнено в дорослому житті. Відтак, особливої значущості набуває проблема ефективного використання профорієнтаційного матеріалу в початковій школі, як важливого засобу розвитку свідомості й самосвідомості дитини.

Окремим аспектам профорієнтації молодших школярів присвячували праці вчені, зокрема розробка теоретичних аспектів професійної орієнтації молодших школярів (М.В. Гладкова, Л.А. Йовайші, В.Ф. Сахаров, Е.М. Павлютенко, С.Н. Чистякова); залучення учнів до творчої діяльності як засіб розвитку в молодших школярів інтересу до професій, праці дорослих (О.Г. Ватульова, Т.А. Воробйова, О.П. Зайцева, П.А. Ігнатенко, В.П. Тименко); психологічні основи професійної орієнтації молодших школярів (Б.Г. Ананьєв, О.А. Клімов, О.М. Леонтьєв, К.К. Платонов, Б.А. Федоришин); соціальна значущість профорієнтаційної роботи (С.Я. Батишева, В.А. Полякова, М.Н. Скаткіна та інші).

Профорієнтаційна робота з молодшими школярами має свій специфічний характер і відрізняється від роботи з середніми та старшими школярами. Специфіка профорієнтаційної роботи в молодших класах насамперед полягає в тому, що під час роботи з молодшими школярами не ставиться ціль безпосередньо підвести їх до вибору певної професії, а лише підготувати основу для цього вибору. Дітей треба поступово вводити у світ професій, учити їх орієнтуватися в цьому світі. Відповідно, профорієнтаційна робота в молодших класах полягає в основному в проведенні професійної просвіти.

Відомо, що вибір професії в учнів 1-4 класів відбувається на рівні інтересу до зовнішнього боку професії. Отже, не варто подавати інформацію школярам про різні види трудової діяльності дорослих на складному науковому рівні, із застосуванням спеціальної термінології. Одним із напрямків роботи на цьому віковому етапі є раннє виявлення нахилів, інтересів, зацікавлень учнів тим чи іншим предметом, видом трудової діяльності людей з метою подальшої професійної орієнтації. Дослідження багатьох учених свідчать, що в 30% школярів стійкі інтереси до професії чи спеціальності, яку вони обирають, сформувалися вже в початкових класах. Тому слід враховувати думки, ставлення до проблеми вибору фаху самих учнів – головних суб'єктів професійного самовизначення.

Найчастіше учні початкових класів, даючи відповідь на запитання ,,Яка професія тобі подобається?”, обирають професії військового, лікаря, співака, учителя, футболіста. Також можна простежити чітку диференціацію вподобань відповідно до статі. Так, хлопчики мріють стати військовими, футболістами, а дівчатка частіше обирають традиційні, так би мовити, жіночі професії – лікаря, учителя. Що саме приваблює школярів у обранні таких професій? Найбільше учнів цікавить сам процес праці та матеріальне забезпечення. Чільну позицію займають і широкі соціальні мотиви – діти бажають допомагати іншим: ,,виховувати дітей”, ,,лікувати від різних хвороб”, ,,рятувати людей від злочинців”, ,,навчати інших”. Певне місце посідають і мотиви престижу. Школярі обирають фах через те, що їх ,,поважатимуть”, ,,станеш популярною, показуватимуть по телевізору”. Для деякої частини школярів вибір професії – сімейна традиція. Чимало дітей орієнтується лише на зовнішні атрибути професії: ,,там дарують квіти, багато шанувальників” (співачка), ,,носять зброю й часто стріляють” (військовий, поліцейський). Дівчатка частіше обирають фах через те, що він, на їхню думку, потрібний та престижний. Хлопчиків більше приваблює цікавий, романтичний зміст праці.

Учні 1-4 класів ще далекі від вибору професії, але правильно поставлена серед них робота по профорієнтації повинна стати основою, на якій надалі розвиватимуться професійні інтереси й наміри школярів у старших класах. Є якості особи, які необхідні й професійно важливі для всіх без винятку професій, – це працьовитість, пошана до людей праці всіх професій і спеціальностей, усвідомлення необхідності трудитися, уміння планувати і контролювати свою роботу, правильно організувати робоче місце, акуратність і точність у роботі, посидючість, наполегливість, уміння вибрати найбільш раціональний спосіб виконання завдання, економія матеріалів, часу і т.д. Усі ці якості потрібно формувати, починаючи вже з першого класу. Завдання педагога – якомога раніше виявити інтереси школярів і розвивати їх відповідно до потреб суспільства, створюючи умови для всебічного гармонійного розвитку особи.

Отже, профорієнтаційна робота в молодших класах полягає в основному в проведенні професійної освіти, у підготовці дітей до трудової діяльності; ознайомленні їх (з урахуванням вікових особливостей) з професіями, світом праці; у формуванні в них потреби своєю працею приносити користь іншим. Досягти цього можна залученням дітей у посильну суспільно корисну працю, у різні види навчальної та ігрової діяльності.

Знання про одні й ті ж професії учні повинні отримувати в різних класах. При цьому необхідно враховувати вікові особливості учнів і так підбирати матеріал, щоб він був зрозумілий та цікавий дітям різного віку. Теоретичне знайомство з професіями в старших класах здійснюється за допомогою професіограм. Для молодших же школярів більш ефективні розповідь, бесіда, зустрічі з представниками професій, перегляд кінофільмів, проведення екскурсій. При цьому педагог повинен не лише давати знання про професії, але й отримувати зворотню інформацію про те, як вони засвоюються дітьми. Для цього під час повторення пройденого матеріалу необхідно включати питання для перевірки рівня засвоєння учнями профорієнтаційного матеріалу.

Таким, чином, 2-ий етап профорієнтації – пропедевтичний (діти молодшого шкільного віку).

Пропедевтичний етап передбачає: ознайомлення молодших школярів зі світом професій; формування поваги та сумлінного ставлення до праці, емоційно забарвленого позитивного відношення до різних видів трудової та професійної діяльності, інтересу до пізнання своєї особистості; діагностику задатків, створення умов для реалізації здібностей дітей; формування початкових загальнотрудових умінь та навичок, здатності до взаємодії з іншими в процесі діяльності, виховання загальної культури праці шляхом залучення до посильних видів трудової діяльності.

Особливості: у молодших школярів ще немає підстав для здійснення серйозного професійного вибору, часто відсутні виражені інтереси й нахили, існуючі легко змінюються на інші.

Результат профорієнтаційної роботи: сформоване позитивне ставлення молодших школярів до себе, суспільства й трудової діяльності; наявні знання про особливості та вимоги відомих їм професій до фахівця; діти в цілому орієнтуються у світі професій, актуальних на ринку праці власного регіону, у них сформований інтерес до подальшого пізнання різноманітності професій та до праці дорослих; молодші школярі з радістю, з бажанням виконують трудові, класні доручення та усвідомлюють значення трудової діяльності в житті кожної людини.

 

1.3. Фактори зацікавлення дітей різними напрямами професійної діяльності

 

Фактори, які зумовлюють зацікавлення дітей тим чи іншим напрямком професійної діяльності:

1. Засоби масової інформації (телебачення, преса, інтернет) – це фактори, що найбільше стимулюють цікавість дитини до певної професії та в кінцевому результаті впливають на вибір фаху дітьми.

Однак ознайомлення дітей зі світом професій за допомогою телебачення та сучасних комп’ютерних технологій відбувається безсистемно, хаотично, оскільки немає спеціальних передач, які б у певній послідовності давали дошкільнятам та учням молодшого шкільного віку інформацію про різні спеціальності. Кінофільми, різноманітні телешоу та інші передачі часто дають однобічну, як правило, романтичного характеру інформацію про професії. Фактично не висвітлюються матеріали про важкий і тернистий шлях до професіоналізму, слави.

Проведені в цій галузі дослідження (Є. Булгаков) також вказують на те, що вплив засобів масової інформації на вибір професії є досить ,,вузькоспрямованим”, оскільки вони привертають увагу в основному до досить невеликого набору професій. А саме – найбільш публічних та резонансних, які постійно на виду. Особливо досягають успіху в цьому напрямі телебачення та преса (частіше ,,жовта”, яка, на жаль, є найпопулярніша та найпоширеніша). Булгаков відмічає, що досить рідко можна зустріти сюжет або хоча б просто аналіз таких потрібних професій, як столяр, слюсар, будівельник, зате найбільш яскраві та помітні (модель, артист, спортсмен) зустрічаються постійно. Природньо, що з чисто психологічної точки зору для дитини, яка перебуває в оточенні такого інформаційного середовища, набагато привабливіше стати представником широко розрекламованих професій: ,,популярної” (наприклад, артист), або ,,серйозної” (політик), або ,,багатої” (бізнесмен), або ,,ексклюзивної” (фотомодель) тощо.

На жаль, реально необхідні сучасному суспільству спеціальності недостатньо описуються й роз’яснюються в сучасних ЗМІ. Набагато вигіднішим для самих редакцій (телеканалів, радіостанцій тощо) видавати щось значно ,,ефектніше” і таке, що стає рейтинговим та набагато легше продається.

Без жодних сумнівів, ЗМІ – дуже серйозне й важливе джерело профорієнтаційної інформації. Проте, враховуючи загальну ситуацію в засобах масової інформації нині, в основній масі, матеріал, що подається ними, недостатньо інформує про переваги та вади тієї або іншої професії. Тому ЗМІ краще використовувати як допоміжне джерело в досить складному питанні вибору професії.

2. Навчання в школі, учителі. Проблема професійного самовизначення школярів та профільного навчання в школі наразі надзвичайно актуальна. Проте рівень профорієнтаційної роботи загальноосвітніх навчальних закладів недостатній: часто учні не можуть отримати достатньо інформації про різні аспекти ринку праці, не завжди забезпечуються на належному рівні професійне самовизначення й професійна орієнтація, оскільки в школах немає фахівців, які відповідають за цю функцію в навчальному закладі. Часто немає чітко вираженої системи роботи по профорієнтації, яка б враховувала специфіку роботи з кожною віковою категорією школярів та відрізнялася наступністю на кожному етапі профорієнтаційної роботи. У результаті в учнів немає цілісного уявлення про свої власні схильності та уподобання, які можна було б у повній мірі розкрити в майбутньому професійному середовищі. Неблагоприємна економічна ситуація також вносить негативний відбиток на позитивній мотивації при виборі професії.

Соціальні зміни, що відбулися в українському суспільстві, а також новітні досягнення психолого-педагогічної науки потребують перегляду та переосмислення підходів до вирішення проблеми професійного самовизначення школярів, зокрема пошуку форм та методів активізації цього процесу. Основою професійного самовизначення є знання учня про світ професій, сформований ,,Я-образ”, вміння зіставляти знання про себе та про професійну діяльність тощо. Тому форми та методи профорієнтаційної роботи зі школярами повинні бути спрямованими в першу чергу на самопізнання та розвиток вміння здійснювати аналіз інформації про професії. Особливої актуальності ця проблема набуває із впровадженням у загальноосвітній школі профільного навчання, оскільки вибір учнем профілю навчальної спеціалізації можна розглядати як вибір напряму майбутньої професійної діяльності.

Вибір професії та оволодіння нею починається із професійного самовизначення. На цьому етапі учні повинні вже цілком реально сформувати для себе завдання вибору майбутньої сфери діяльності з обліком наявних психологічних та психофізіологічних ресурсів. У цей час в учнів формуються відносини до певних професій, здійснюється вибір навчальних предметів у співвідношенні до обраної професії. Особливу актуальність підготовка до вибору профілю навчання набуває в 8-9-х класах, адже наприкінці 9-го класу учні вже мають визначитися із видом і рівнем продовження освіти після закінчення основної школи. Необхідність у такому виборі в цьому віці зумовлена й внутрішніми причинами: особистими потребами знайти гідне місце в суспільстві, оволодівши престижною професією.

У підлітковому та юнацькому віці людина відчуває величезні труднощі у визначенні своїх життєвих цілей і перспектив. Відомо, що в більшості підлітків ще не досить розвинені особисті якості, потрібні для вибору профілю: готовність до вибору й відповідальність за нього, наявність здібностей, знань, інтересів, об’єктивна самооцінка, самостійність, сила волі. До того ж, у дітей цього віку недостатньо знань для вибору профілю навчання й професійного самовизначення: про самого себе, про світ професій, про потреби регіону в певних професіях тощо. Крім того, у них занижена потреба в професійному самовизначенні, у необхідності заробляти на життя. Вони передовіряють вирішення цих питань батькам.

Отже, у сьогоднішній соціальній ситуації виникли суперечності між необхідністю первинного професійного самовизначення (вибір профілю навчання, вид і рівень продовження освіти), з одного боку, а з іншого – недостатнім розвитком особистісних якостей, відсутністю сформованих мотивів до вибору. Тож сьогодні завдання вчителів – допомогти кожному школяреві в самовизначенні на цьому етапі, в умінні здійснювати свідомий власний вибір, приймати самостійне відповідальне рішення. І починати готувати учнів до цього відповідального кроку необхідно з початкової ланки. Щоб учні розуміли: коли людина неправильно обирає професію без урахування власних здібностей, нахилів, любові до обраного професійного середовища та його вимог до неї, це призводить до нервово-психічного напруження, втрати працездатності, стану невдоволення собою та своєю працею. Розуміння цієї проблеми активізує мотиваційний фактор у підготовці до майбутньої трудової діяльності.

3. Батьки. Вплив батьків на вибір професії їх дітьми безумовний. Учні початкових класів часто наслідують у своїх батьків манери поведінки, одягатися, стиль спілкування, а також хочуть мати професію, як в мами чи тата. Опитування школярів показали, що для них поради батьків щодо вибору професії мають велике значення поряд із рекомендаціями школи, учителів. Дослідження також вказують, що на вибір професії й соціального положення робить вплив не тільки походження, але й культурно-освітній рівень батьків.

Немає батьків, які б не бажали дітям добра. Вони хвилюються за майбутнє дітей, щиро бажають їм щастя й хочуть допомогти у виборі професії. Але батьки можуть помилятися. І ці помилки відчутно позначаються на долі їх дітей.

Є очевидні помилки – наприклад, надмірна переоцінка здібностей своїх синів і дочок. Здавалося б, саме батьки мають найбільш повне уявлення про схильності й здібності дітей, можуть зіставляти бажання дітей з їх реальними можливостями. А в дійсності іноді буває, що батьки не зуміли знайти своє місце в житті, свою професію, полюбити її. І ось намагаються здійснити власну мрію у своїх дітях, нав’язуючи їм справу, якою не довелося займатися самим.

Деякі батьки, виявляючи неабияку турботу про ,,вигідне”, ,,забезпечене” положення своїх дітей у дорослому житті, наполягають, щоб вони вибрали престижну, на їхню думку, професію, саме це, а не інше місце навчання. Вони впевнені, що як ніхто, знають, що потрібно їхній дитині, що для неї краще. І часто помиляються, діють всупереч її справжнім інтересам. За будь-яку ціну намагаючись досягти заповітної мети, батьки часом змушують дитину відмовлятися від ,,свого” вибору. І якщо зможуть умовити, то найчастіше результат виходить такий же, як у них – не склалося, не вдалося.

Тому впливати на формування інтересів, допомагати розвитку здібностей необхідно, але нав’язувати свою волю не слід навіть у тому випадку, якщо це викликано добрими намірами. Не можна вирішувати за дітей, не можна допускати, щоб турбота про дітей перетворювалася в рішення за них. Потрібно знайти ,,золоту середину” між ініціативою дитини й батьківською активною участю. З іншого боку, крайня позиція: ,,Нехай все вирішує сам” і ,,Що він без мене вирішить, хай так і буде” – у кінцевому рахунку призведе до відчуження між батьками та дитиною.

Часто батьки не можуть дати раду дітям при професійному виборі саме тому, що самі мало знають про професії, про їхні вимоги, про правила, якими слід керуватися при вирішенні такого важливого питання, про навчальні заклади. Часто батьки не замислюються над тим, чи професія відповідає нахилам дітей, чи готові вони морально, соціально, психологічно відповідати вимогам професії.

Таким чином, серед умов успішної взаємодії батьків із дитиною при обранні професії доцільно виділити:

– знання батьками інтересів та потреб дитини;

– вміння зміцнити співпрацю в досягненні спільної мети;

– вміння спілкуватися з дітьми нестандартно, природньо;

– вміння глибоко, ,,по-справжньому” відчувати дитину, бути готовими й здатними до співпереживання, ставати на позицію дитини, бачити в ній особистість;

– вміння керувати собою, своєю поведінкою, почуттями, виключити у взаєминах з дітьми грубість, авторитарність, повчальність, панібратство;

– вміння як вимагати, так і заохочувати.

Дотримання цих умов допоможе батькам налагодити кращий контакт зі своїми дітьми, досягти взаємопорозуміння в цілому, посприяє батькам бути кращим порадником для своєї дитини при обранні нею привабливого для себе професійного середовища в майбутньому та стати авторитетною особою в якості помічника з цього питання.

4. Книги. Вони є, безумовно, добрим та вірним помічником в орієнтуванні дітей у складному світі професій.

Однак літератури, яка б мала у доступній формі розповідати дітям про різноманітні види трудової діяльності, практично немає – і це одна з причин незначного впливу цього фактору на формування профінтересів у школярів.

Хоча за останні роки видаються поодинокі друковані видання для дітей, які в доступній художній формі дають уявлення малятам про різноманіття професій та їхні характеристики (збірка віршів К. Чурюмова ,,Малятам про фахи”, книга С. Санжа ,,Я обираю професію”, яка стала переможцем Всеукраїнського рейтингу ,,Книжка року 2016: Лідери літа” в номінації ,,Дитяче свято”), однак у цілому за останні десятиліття спостерігається негативна тенденція: значне зниження у дітей інтересу до читання книг взагалі та художньої літератури зокрема.

Виділяється ряд факторів, що викликали це явище:

1. Глобальна інформатизація об’єктивного простору навколо людини: за допомогою інтернету як діти, так і дорослі можуть безперешкодно й без особливих зусиль отримати будь-які дані з будь-якої теми, у тому числі й ,,стислий” варіант будь-якого літературного твору. Ясно, що художня цінність і неповторність авторського твору в такому варіанті просто знищується й літературний шедевр стає набором, коротким переліком основних подій життя героїв.

2. Засилля в засобах масової інформації реклами, яка формує в дитини уявлення про псевдоцінності в житті людини. Діти багато знають про сучасну побутову електроніку, ультрамодні автомобілі, стильні мобільні гаджети. Вони впевнені, що справжній хазяїн життя – це успішний бізнесмен, який неодмінно виходить із розкішної іномарки й роздає вказівки підлеглим по телефону останньої моделі. Але немає ні одного рекламного ролика, жодної телевізійної передачі, що пропагують книгу як неодмінну частину духовного життя сучасної культурної людини.

3. Об’єктивні економічні та фінансові труднощі, які призводять до того, що дорослі змушені присвячувати всі свої думки й весь свій час для отримання матеріальних благ. Вони навіть не згадують про книжки. Психологами доведено, що саме батьки є взірцем наслідування для дітей. Якщо батьки не читають, не можна очікувати цього й від дітей.

4. Недосконала система дошкільної освіти. Багато вихователів у сучасних дошкільних навчальних закладах настільки захоплені безпосереднім навчанням дітей, що книга є для них чимось другорядним. А при використанні художньої літератури практикують ,,шкільні” прийоми: читання й переказ. Результат сумний: інтерес дитини до дитячої книги гасне. І чим старше стають діти, тим рідше вони беруть у руки твори відомих письменників. А в шкільному віці вони роблять це з примусу – ,,тому що заставили”.

Це означає, що діти позбавляються цілого світу – світу художньої літератури, що розвиває людину як повноцінну особистість. Художня література повинна займати в житті дитини важливе місце. В.О. Сухомлинський говорив: ,,Щоб підготувати людину духовно до самостійного життя, треба ввести її у світ книг”.

Тому систематична й різноманітна робота з художньою літературою допоможе більш успішно вести навчання малюків, зробити його більш легким і цікавим, а ще урізноманітнити методи й форми ранньої профорієнтаційної роботи, зробивши її більш цікавою та захоплюючою.

 

 

РОЗДІЛ 2.

АКТИВІЗАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОГО ІНТЕРЕСУ ДО ПРОФЕСІЙНОГО РІЗНОМАНІТТЯ У СТАРШИХ ДОШКІЛЬНЯТ ТА МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ ХУДОЖНІХ ТВОРІВ (КАЗОК)

 

,,Казка – це, образно кажучи, свіжий вітер,

що роздмухує вогник дитячої думки і мови”

 

,,Завдяки казці, дитина пізнає світ не лише розумом, а й серцем”

 

В.О. Сухомлинський

Казка входить у життя людини з раннього дитинства, відіграючи важливу роль у становленні особистості, адже без казки не виросло й не сформувалося жодне покоління людей. У житті дитини казка займає настільки важливе місце, що деякі дослідники називають дошкільний і молодший шкільний вік ,,віком казок”.

Через казку відбувається формування дитячого сприйняття навколишнього світу, завдяки казці діти пізнають світ не тільки розумом, але й серцем, і не лише пізнають, а й відгукуються на події і явища навколишнього світу, висловлюють своє ставлення до добра і зла. Казка допомагає формувати основи поведінки й спілкування, розвиває фантазію й уяву дитини, її творчий потенціал. Казка сприяє формуванню в дітей моральних понять, адже майже всі діти ототожнюють себе з позитивними героями, а казка кожен раз показує, що добрим бути краще, ніж поганим, що треба прагнути робити добро людям.

Оповідь казки з подальшим переказом сприяє розвитку мислення й збагачення мови дитини. Робота з казкою допомагає виховати в дитини чуйність і доброзичливість, милосердя й співчуття, вчить виявляти невластиві ознаки предметів та явищ, приймати нестандартні рішення, розвиває творчість. Щасливий кінець казки виховує оптимізм, впевненість у подоланні будь-яких труднощів.

Мова казки проста й тому доступна. Сюжет прозорий, але загадковий і тим самим сприяє розвитку дитячої уяви. Казкові образи близькі за своїм характером образам уяви дітей. Крім того, жодна дитина не любить настанов, а казка не вчить безпосередньо. Казки гарні тим, що в них немає довгих і стомлюючих міркувань. Вони дозволяють собі ,,натякнути на те, як краще вчинити в тій, чи іншій ситуації”. Різноманітність і напруженість дій у казках створюють у дітей постійний і тривалий інтерес.

До казок зверталося багато відомих психологів і психотерапевтів: Е. Фромм, Е. Берн, Б. Беттельхейм, Р. Гарднер, А. Менегетті, а також сучасні психологи й педагоги: М. Осоріна, Н. Лисенко, О. Копилова, В. Ткаченко, О. Кононко, М. Андрусенко, Т. Грабенко, Л. Фесюкова.

Багато сучасних педагогів звертаються до проблеми виховання казкою. І для цього існує низка причин, одна з яких – це те, що ,,... в досвіді педагогів-новаторів, творчих вихователів з’явилися цікаві знахідки, які оптимізують процес художньо-мовленнєвої діяльності й з якими має ознайомитися широкий загал практики”.

У практичній частині методичного посібника ми вдаємося до нетрадиційного підходу стимуляції пізнавального інтересу дітей до різних професій за допомогою одного з літературних жанрів, виду художньої прози – казки; з її допомогою розкриваємо та даємо можливості для розвитку творчого потенціалу дитини; стимулюємо за допомогою казки активізацію її пізнавального інтересу як до літератури взагалі, так і до професійного різноманіття зокрема; подаємо інтерпретацію казкового сюжету як з позицій шанування праці, користі трудової діяльності, так і з погляду на сучасні потреби українського суспільства.

Так, під час заняття, на якому діти ознайомлюються з особливостями роботи лікаря, вони прослуховують казку ,,Невидиме чудовисько”. Казка розкриває такі якості лікарів, як мужність та героїзм, – адже лікарі вдень і вночі стоять на сторожі людського здоров'я та мужньо вступають у боротьбу з невидимими чудовиськами – мікробами, які викликають численні хвороби; благородство та гуманізм, адже професія лікаря стоїть на сторожі людського життя; готовність до самопожертви своїм здоров’ям заради життя й здоров’я своїх пацієнтів.

Саме на основі казкового сюжету, на прикладі сюжетних ліній, діти ознайомлюються з такими морально-етичними якостями лікарів, як відповідальність, доброта, надійність; з комунікативними якостями лікаря, які роблять його привабливим для пацієнта: ввічливість, повага до оточуючих, тактовність, уважність. Слухаючи про нелегку працю лікарів, діти з допомогою ведучого мають можливість ознайомитися з вольовими якостями лікаря: впевненістю у собі, своїх знаннях, з витримкою, сміливістю, рішучістю.

Після ознайомлення з якостями, необхідними в даній професії, дітям пропонується самим навести приклади даних якостей, які спостерігаються у відомих їм казкових персонажів популярних казок, задіяних у певній професійній сфері (актуалізація знань про казкових персонажів). Вона дозволяє розкрити професійні характеристики вже відомих дітям казкових персонажів та мати змогу побачити їх з боку зайнятості в певній професії з розкриттям відповідних професійних та особистісних характеристик казкового персонажа.

У межах творчого завдання ,,Наша казка про професію…” діти мають можливість особисто взяти участь у створенні казки з професійно зорієнтованими якостями казкових персонажів, що стимулює творче мислення дитини; розкрити ці якості в різних сюжетних лініях власних казок про різні професії. Виконання даного завдання на кожному занятті вчить дітей оригінально, незвично, по-своєму розуміти зміст казки, творчо перетворювати хід розповіді, придумувати різні кінцівки, вводити непередбачувані ситуації, змішувати декілька сюжетів в один, що розвиває творчість, креативність, аналітичне, наочно-образне, словесно-логічне, творче мислення, збільшує словниковий запас, розвиває імпресивну та експресивну мову.

  

РОЗДІЛ 3.

ПІЗНАВАЛЬНО-РОЗВИВАЛЬНА ПРОФОРІЄНТАЦІЙНА ПРОГРАМА ДЛЯ СТАРШИХ ДОШКІЛЬНЯТ ТА УЧНІВ 1-2 КЛАСІВ ,,МАНДРІВКА У СВІТ ПРОФЕСІЙ З ПАНІ КАЗКОЮ”

 

Пізнавально-розвивальна профорієнтаційна програма ,,Мандрівка у Світ професій з Пані Казкою”, призначена для старших дошкільнят та учнів 1-2 класів, пропонує нетрадиційний підхід стимуляції пізнавального інтересу дітей до різних професій за допомогою одного з літературних жанрів, виду художньої прози – казки; дає можливості для розвитку творчого потенціалу дитини; стимулює її пізнавальний інтерес до літератури взагалі; подає інтерпретацію казкового сюжету як з позицій шанування праці, користі трудової діяльності, так і з погляду сучасних потреб українського суспільства та українського довкілля.

Нетрадиційний підхід програми до інтерпретації казки з погляду на професійну направленість допомагає дітям побачити казку в новому ракурсі, дати поштовх для розкриття їх творчих здібностей, уяви, фантазії та спрямувати ці процеси на зацікавлення та ознайомлення зі світом професій.

Актуалізація знань про казкових персонажів дозволяє розкрити професійні характеристики вже відомих дітям казкових персонажів та мати змогу побачити їх з боку зайнятості в певній професії з розкриттям відповідних професійних та особистісних характеристик.

Творче завдання ,,Наша казка про професію…” стимулює творчість дитини, дає можливість особисто взяти участь у створенні казки з позитивними професійно зорієнтованими якостями казкових персонажів, розкрити ці якості в різних сюжетних лініях власних казок про різні професії; вчить дітей оригінально, незвично, по-своєму розуміти зміст казки, творчо перетворювати хід розповіді, придумувати різні кінцівки, вводити непередбачувані ситуації, змішувати декілька сюжетів в один.

Мета програми – активізувати пізнавальний інтерес до художніх творів; формувати шанобливе ставлення до праці, зрозуміти її роль у житті людини й суспільства; розвивати інтерес до професійної діяльності дорослих; навчити орієнтуватися у світі традиційних і нових професій; розвивати пізнавальні процеси.

Завдання програми:

– подати інтерпретацію казок із погляду на професійну направленість;

– допомогти дітям побачити казку в новому ракурсі та спрямувати когнітивні процеси на ознайомлення зі світом професій.

– розширити уявлення дітей про світ професій, ознайомити з особливостями груп професій за поділом Є. Клімова та вимогами кожної з них до фахівця;

– розвивати якості, уміння й навички, необхідні для певної професії;

– сприяти розвитку інтелектуальних і творчих здібностей;

– виховувати позитивне ставлення та повагу до будь-якого виду трудової діяльності;

– формувати основи дотримання правил безпечної поведінки;

– стимулювати цікавість до дитячої художньої літератури в цілому та до казок зокрема;

– виховувати художні смаки підростаючого покоління.

 

Методи та прийоми профорієнтаційної роботи програми, використані для старших дошкільнят та учнів 1-го класу:

– вербальні (бесіда, пояснення, розповідь);

– ігрові (ігри вербальні, рухливі, сюжетно-рольові, ігри з елементами праці);

– наочні (спостереження натуральних об’єктів, демонстрація та розгляд зображень об’єктів праці);

– тілесно-орієнтовані вправи (етюди, пантоміми);

– творчі (актуалізація знань про казкових персонажів, створення власних казок);

– розвиткові вправи (на розвиток пам'яті, уваги, уяви, мислення, мовлення, емпатії)

Методи і прийоми профорієнтаційної роботи програми, використані для учнів 2-х класів:

– дискусія, бесіда, міні-лекція;

– інтерактивні (мозковий штурм, робота в групах);

– тілесно-орієнтовані вправи (імпровізації, етюди, пантоміми);

– зустрічі із спеціалістами, екскурсії;

– відеоматеріали;

– ігрові (ігри вербальні, рухливі, сюжетно-рольові, ігри з елементами праці);

– розвиткові вправи (на розвиток абстрактного, понятійного мислення, довільності психічних процесів);

– творчі (актуалізація знань про казкових персонажів, створення власних казок).

Структура програми ,,Мандрівка у Світ професій з Пані Казкою”

1. Вступне заняття.

2-3. Знайомство з професіями групи ,,людина – природа”.

4-5. Знайомство з професіями групи ,,людина – техніка”.

6-7. Знайомство з професіями групи ,,людина – знакова система”.

8-9. Знайомство з професіями групи ,,людина – людина”.

10-11. Знайомство з професіями групи ,,людина – художній образ”.

12. Зустріч із Майстром своєї справи.

13. Підсумкове заняття.

Загальна структура занять:

1. Розминка (вправи на активізацію уваги).

2. Прослухування казки.

3. Знайомство з певною професією.

4. Актуалізація знань про казкових персонажів.

5. Творче завдання ,,Наша казка про професію…”

6. Виконання розвивальних і творчих вправ та проведення ігор відповідно до вимог професії.

7. Підведення підсумків заняття.

Програма розрахована на 13 занять. Тривалість: 25 хвилин для дошкільників, 35 хвилин для молодших школярів. Періодичність – один раз на тиждень.

 

Очікувані результати:

Діти дошкільного віку:

– називають різновиди професій та їх особливості;

– розрізняють за ознаками й діями професії;

– виявляють підвищений інтерес до праці, допомагають дорослим;

– виконують трудові доручення з бажанням;

– роблять висновки про важливість праці в житті людини;

– дістають навички безпечної поведінки;

– проявляють зацікавленість до художніх творів (казок).

Учні:

– називають різновиди професій груп ,,людина-природа”, ,,людина-людина”, ,,людина-знакова система”, ,,людина-техніка”, ,,людина-художній образ”;

– знають особливості та вимоги вивчених професій до фахівця;

– орієнтуються у світі професій, актуальних на ринку праці свого регіону;

– проявляють цікавість у пізнанні різноманітності професій;

– виявляють інтерес до праці дорослих;

– виконують трудові, класні доручення з бажанням;

– усвідомлюють значення трудової діяльності в житті кожної людини;

– дотримуються правил безпечної поведінки;

– проявляють підвищений інтерес до жанрів художньої літератури та виявляють бажання читати.

 

3.1. Заняття для старших дошкільнят та учнів 1-их класів

 

Структура занять для старших дошкільнят та учнів 1-их класів

 

Заняття №1 ,,Помандруємо з Казкою у Світ професій”

Мета: створення позитивного емоційного фону, стимуляція пізнавального інтересу до професій.

Хід заняття

1. Розминка ,,Усмішка по колу”.

2. Бесіда ,,Казка вчить поважати працю”.

3. Гра ,,Доповни речення – вгадай професію”.

4. Вірш ,,Головна професія”.

5. Гра ,,Хто зображений на малюнку?”.

6. Підведення підсумків заняття.

 

Професії групи ,,людина – природа”

 

Заняття №2 ,,Садівник”

Мета: ознайомлення з професією садівник, основними вимогами, знаряддями праці, розвиток логічного мислення, уваги, пам'яті, уяви.

Хід заняття

1. Розминка ,,Соняшники і сонечко”.

2. Казка ,,Сад і хлопчик”.

3. Розповідь про професію садівника.

4. Актуалізація знань про казкових персонажів.

5. Творче завдання ,,Наша казка про професію садівника”.

6. Гра ,,Чарівний сад”.

7. Гра ,,Хто швидше покаже правильну відповідь”.

8. Гра ,,Найрозумніший садівник”.

9. Підведення підсумків заняття.

 

Заняття №3 ,,Бджоляр”

Мета: ознайомлення з професією бджоляр, основними вимогами, знаряддями праці, розвиток довільної уваги, пам'яті.

Хід заняття

1. Розминка-гра ,,Танок бджілок”.

2. Білоруська народна казка ,,Бджілка та мушка”.

3. Розповідь про професію бджоляра.

4. Актуалізація знань про казкових персонажів.

5. Творче завдання ,,Наша казка про професію бджоляра”.

6. Вправа ,,Бджола”.

7. Гра ,,Допоможи бджілці знайти дорогу у вулик”.

8. Вправа-пантоміма ,,Дітвора і бджілка”.

9. Перегляд мультфільму про медведика Вінні-Пуха та бджіл (або показ тематичних малюнків).

10. Рухлива гра ,,Ведмідь і бджоли”.

11. Підведення підсумків заняття.

 

Професії групи ,,людина – техніка”

 

Заняття №4 ,,Водій”

Мета: ознайомлення з професією водій, умовами та вимогами до праці, розвиток швидкості мислення, уваги.

Хід заняття

1. Розминка-гра ,,Веселі водії”.

2. Казка тата про машинки.

3. Розповідь про професію водія.

4. Актуалізація знань про казкових персонажів.

5. Творче завдання ,,Наша казка про професію водія”.

6. Гра ,,Уважний автобус”.

7. Гра ,,Що змінилося”.

8. Вправа ,,Не пропусти транспорт!”.

9. Вправа ,,Для руху в машини має бути…”

10. Підведення підсумків заняття.

 

Заняття №5 ,,Пожежник”

Мета: ознайомлення з професією пожежник, особливостями роботи, розвиток довільної уваги, логічного мислення.

Хід заняття

1. Розминка-гра ,,Пожежа і пожежник”.

2. Казка про лісову пожежу.

3. Розповідь про професію пожежника.

4. Актуалізація знань про казкових персонажів.

5. Творче завдання ,,Наша казка про професію пожежника”.

6. Гра ,,Що потрібно при пожежі?”

7. Вправа ,,Пожежник: роби як я!”

8. Вправа ,,Чотири стихії”.

9. Вправа ,,Не будь роззявою!”

10. Підведення підсумків заняття.

 

Професії групи ,,людина – знакова система”

 

Заняття №6 ,,Бібліотекар”

Мета: ,,Ознайомлення з професією бібліотекар, основними вимогами та особливостями праці, розвиток пам’яті, уваги, мислення.

Хід заняття

1. Розминка-гра ,,Що змінилося у відвідувача?”

2. Казка про відповідального бібліотекаря.

3. Знайомство з професією бібліотекаря.

4. Актуалізація знань про казкових персонажів.

5. Творче завдання ,,Наша казка про професію бібліотекаря”.

6. Вправа ,,Хто відгадає”.

7. Вправа ,,Потрібні речі”.

8. Гра ,,Будь уважний”.

9. Вправа ,,Бібліотечний ланцюжок”.

10. Вправа ,,Запам'ятай і намалюй”.

11. Підведення підсумків заняття.

 

Професії групи ,,людина – людина”

 

Заняття №7 ,,Лікар”

Мета: ознайомлення з професією лікар, особливостями його роботи, розвиток уваги, пам’яті, вербального сприйняття, мислення, емпатії (здатності співпереживати).

Хід заняття

1. Розминка-гра ,,Комплімент”.

2. Казка ,,Невидиме чудовисько”.

3. Розповідь про професію лікаря.

4. Актуалізація знань про казкових персонажів.

5. Творче завдання ,,Наша казка про професію лікаря”.

6. Гра ,,Частини тіла”.

7. Вправа ,,Чутливість до стану іншого”.

8. Вправа ,,Уважні лікарі”.

9. Сюжетно-рольова гра ,,Лікарня”.

10. Вправа ,,Розкажи про роботу лікаря по малюнку”.

11. Етюд ,,Відвідування хворого друга”.

12. Підведення підсумків заняття.

 

 

 

Заняття №8 ,,Вчитель”

Мета: ознайомлення з професією вчитель, особливостями, вимогами та різновидами праці, розвиток комунікативних здібностей, пам’яті, уваги, мислення.

Хід заняття

1. Розминка-гра ,,Подаруй сердечко”.

2. Казка про Мудрого Вчителя.

3. Розповідь про професію вчителя.

4. Актуалізація знань про казкових персонажів.

5. Творче завдання ,,Наша казка про професію вчителя”.

6. Вправа ,,Слухай і виконуй”.

7. Гра ,,Веселий мурашник”.

8. Вправа ,,Четвертий зайвий”.

9. Вправа ,,М’яч – з’єднувач”.

10. Гра ,,Роби, як я!”

11. Підведення підсумків заняття.

 

Професії групи ,,людина – художній образ”

 

Заняття №9 ,,Художник”

Мета: ознайомлення з професією художник, вимогами та особливостями праці, розвиток образної пам'яті, уваги, творчості, стимуляція позитивних емоцій.

Хід заняття

1. Розминка-гра ,,Найбільше я люблю…”

2. Казка ,,Художник і чарівний олівець”.

3. Розповідь про професію художника.

4. Актуалізація знань про казкових персонажів.

5. Творче завдання ,,Наша казка про професію художника”.

6. Розминка-гра ,,Домалюй картину”.

7. Гра ,,Доторкнися до…”

8. Вправа ,,Знайди відмінності”.

9. Вправа ,,Художник”.

10. Вправа ,,Запам’ятай і намалюй”.

11. Вправа ,,Єралаш”.

12. Підведення підсумків заняття.

 

Заняття №10 ,,Музикант”

Мета: ознайомлення з професією музикант, вимогами та особливостями праці, розвиток образної пам'яті, уваги, уяви, творчості.

Хід заняття

1. Розминка-веселинка ,,Танок – феєрверк”.

2. Казка ,,Флейта і Вітер”.

3. Розповідь про професію музиканта.

4. Актуалізація знань про казкових персонажів.

5. Творче завдання ,,Наша казка про професію музиканта”.

6. Гра ,,Живий звук”.

7. Гра ,,Де дзвенить дзвіночок?”

8. Вправа ,,Впізнай за голосом”.

9. Вправа ,,Слухай оплески”.

10. Гра ,,Ехо”.

11. Гра ,,Вгадай мелодію”.

12. Підведення підсумків заняття.

 

Заняття №11 ,,Зустріч із Майстром своєї справи”

Мета: розповідь про особливості професії запрошеного гостя, розвиток уміння слухати, створення ситуацій успіху.

Хід заняття

1. Гра ,,Хто найкмітливіший?”

2. Бесіда про особливості професії запрошенного Майстра.

3. Вправа ,,Тінь”.

4. Вправа ,,Найважча-найлегша професія”.

5. Вправа ,,Меблі”.

6. Підведення підсумків заняття.

 

Заняття №12 ,,Всі професії потрібні, всі професії важливі”

Мета: узагальнення знань про важливість кожної професії та праці людини, відповідальність та обов’язки кожної особистості.

Хід заняття

1. Розминка-гра ,,Не пропусти професію”.

2. Бесіда ,,Професії, про які розповіла нам Пані Казка”.

3. Фінальне творче завдання ,,Зустріч власних казкових персонажів”.

4. Хвилинка-веселинка ,,Плутанина”.

5. Гра ,,Доповніть словечко – відгадайте загадку”.

6. Пантоміма ,,Зобрази професію”.

7. Заключні слова.

 

Плани-конспекти занять для старших дошкільнят та учнів 1-их класів

 

Заняття №1 ,,Помандруємо з Казкою у Світ професій”

Мета: створення позитивного емоційного фону, стимуляція пізнавального інтересу до професій.

Хід заняття

1. Розминка ,,Усмішка по колу”.

Усі беруться за руки й ,,передають усмішку по колу”: кожний учасник обертається до свого сусіда праворуч, ліворуч, називає своє ім’я, бажає йому що-небудь хороше та приємне, усміхається, той усміхається наступному сусідові і т. д.

2. Бесіда ,,Казка вчить поважати працю”.

Ведучий: ,,Казки люблять усі – і діти, і дорослі. Казка допомагає вам пізнавати навколишній світ, шанувати добро й зневажати зло, захоплюватися красивими й мужніми героями, любити рідний край.

А ще казка вчить любити й поважати працю як основу життя, шанобливо ставитися до людини-трудівника та шанувати всі без винятку професії, адже всі вони важливі та потрібні, бо приносять велику користь людині.

Ми з вами вирушаємо у захоплюючу подорож чарівними стежинами Світу професій, познайомимося з ними ближче, і вони стануть вашими надійними друзями. А допоможе нам у цьому шановна Пані Казка з своїми вірними та незамінними помічниками – Оповіданнями, Загадками та Віршиками”.

3. Гра ,,Доповни речення – вгадай професію”.

Поїзд водить ... (машиніст)

Оре в полі ... (тракторист)

Літаком править ... (пілот)

Клеїть книжки ... (палітурник)

У школі вчить нас ... (вчитель)

Будує будівлі ... (будівельник)

Фарбує стіни нам ... (маляр)

Столи робить ... (столяр)

Пісні нам співає ... (співак)

Торгівлею зайнятий ... (продавець)

На верстаті тче тканини ... (ткач)

Від хвороб лікує ... (лікар)

Ліки видасть нам ... (аптекар)

4. Вірш ,,Головна професія”.

Спитай у тата і у мами,

Які професії у них.

Професій різних є чимало,

Сповна їх вистачить на всіх!

Та є одна поміж професій,

Якої вчаться у житті.

Вона для кожного найперша,

Якої вчитимешся й ти!

Учитель, лікар та геолог,

Письменник, слюсар чи кресляр –

Всі називають головною

Одну професію – школяр!

Бо всім відомо, що без школи,

Без знань, що мусиш там набуть,

Не станеш у житті ніколи

Тим, ким в дитинстві мрієш буть!

                                  А. Костецький

5. Гра ,,Хто зображений на малюнку?”

Дітям пропонується серія малюнків, на яких представлені представники різних професій при виконанні своїх професійних обов'язків (лікар лікує, вчитель на уроці, пожежник гасить пожежу і т.д.). Діти мають назвати професію й дати їй коротку характеристику.

6. Підведення підсумків заняття.

 

Заняття №2 ,,Садівник”

Мета: ознайомлення з професією садівник, основними вимогами, знаряддями праці, розвиток логічного мислення, уваги, пам'яті, уяви.

Хід заняття

1. Розминка ,,Соняшники й сонечко”.

Ведучий: ,,Мама посадила в землю насінинки соняшників. Дощик змочив землю, сонячні промінчики зігріли насінинки, і з них виросли паростки. Паростки росли, зеленіли, збільшувалися у розмірах, і перетворилися на чудові соняшники з жовтими пелюстками та широкими зеленими листочками. Вранці, коли сонечко встає, соняшники повертають до нього свої голівки й підставляють під теплі сонячні промінчики кожну пелюсточку.Соняшники ніжаться під промінчиками сонця цілий день, повертають голівку слідом за сонцем”.

Тілесні вияви. Сонечко зайшло, настала ніч – діти мають присісти, голову закрити руками й опустити, настає день, сходить сонечко – голова піднімається, корпус розправляється, руки дітей тягнуться до сонячних променів, голова повільно повертається слідом за сонцем (ведучий виконує роль сонця).

Міміка. Посмішка на обличчі, очі напівзаплющені.

2. Казка ,,Сад і хлопчик”

На околиці одного міста ріс великий мальовничий сад. Люди любили свій сад і дбайливо доглядали його. Особливо гарно було тут навесні, коли сад розцвітав – і дерева, і пташки, і люди раділи цьому цвітінню…

Але якось однієї весняної ночі до саду прилетів холодний Чорний Вітер. Він безжально смикав дерева за віти, нашіптував квітам страшні сни, руйнував пташині гнізда, смикав кущики за кіски, намагаючись вирвати їх із землі. Та найбільше лютував лихий вітрище над тендітним цвітінням дерев. Білі пелюсточки жалібно зойкали, відриваючись від материнських гілочок, і холодною сумною завірюхою летіли по саду…

На ранок Чорний Вітер ущух. Зійшло сонечко, розсипаючи навкруги теплі радісні промінці. Але не було в саду спокою: пташки голосили над понівеченими гніздами, дерева пригнічено схилили віти до землі, кущики плакали, а квіти боялися підійняти голівки й розплющити свої оченята.

У цей ранковий час на стежку вибіг син садівника. Хлопчик радо допомагав батькові в усякій роботі: саджав квіти, поливав, полов бур’яни, доглядав за маленькими деревцятами.

Хлопчина спершу аж завмер від жаху, побачивши сплюндрований сад, але враз оговтався: ,,Слід мерщій ставати до праці, аби врятувати моїх друзів!” І заходився підіймати з землі понівечені гнізда й ладнати їх на деревах, ставити підпірки під опущені гілки дерев, перев’язувати зламані віти.

…Хлопчина дивився навкруги й захоплено плескав у долоньки – у його саду знову буяла весна, а відчаю та зневірі тут місця більше не було.

Прилинув небесний Лагідний Вітер. Він закружляв у чарівному танці зі сніжно-білими пелюстками, які нещадно обтрусив уночі лихий Чорний Вітер – і весняний сад … став ще прекрасніший, ніж був раніше.

Г. Левицька

3. Розповідь про професію садівника.

Сьогодні під час нашої подорожі ми ознайомимося з особливостями професії садівника. Пані Казка показала нам садівника як дбайливого доглядача й охоронця саду від усякого лиха. Хто ж такий садівник? (демонстрація тематичних малюнків)

У садівника дуже багато важливої й клопіткої роботи – він вирощує та доглядає за садом чи парком: підбирає сорти рослин, готує грунт та садить квіти, кущі та дерева. Садівник постійно доглядає за рослинами, поливає їх, підживляє, збирає дозріле насіння, захищає від різних шкідників, хвороб рослин. А ще доглядає газони, розбиває клумби, і ми маємо змогу милуватися чудовими квітками-веселками! У садівника дуже багато роботи, адже за садами й парками необхідно стежити цілий рік! Садівник спалює сухі рештки рослин, сміття. Робота частіше на відкритому повітрі.

Садівник має знати біологію рослин, розумітися в різних породах дерев, кущів, має бути обізнаним з різними способами їх садіння, знати норми поливання рослин. А ще має знати правила обробітку грунту, вміти користуватися садовими інструментами. Садівником може стати той, хто любить рослини, природу, має розвинену уяву та міцну фізичну форму.

Далі ми з вами пограємо в ігри, які допоможуть вам краще ознайомитися з цією професією.

4. Актуалізація знань про казкових персонажів.

Ведучий: ,,Кожний з вас любить слухати казки. І в кожного є свої улюблені казкові герої. Давайте пригадаємо, а хто ще з казкових героїв садить квіти, доглядає за садом, або ще якось пов’язаний з професією садівника”. Діти по черзі пригадують відомих казкових персонажів (або персонажів з дитячих мультфільмів, пісень, віршиків та ін.), які можна охарактеризувати як садівника, та обговорюють їхні професійні властивості. Приклад: ведмедик Копатич з мультфільму ,,Смешарики”, який полюбляв вирощувати різні овочі та фрукти; у казці С. Аксакова ,,Яскраво-червона квітка” (рос. ,,Аленький цветочек”, по мотивам знятий мультфільм) купець зустрічає у дивовижному саду невідомого палацу диво-квітку, кращої за яку немає у цілому світі; таку дивовижну квітку мав виростити тільки надзвичайно талановитий садівник; у казці П. Бажова ,,Малахітова скринька” (по мотивам знятий мультфільм) теж зустрічається чарівний сад всередині мідної гори, в якому ростуть дивовижні рослини… з різних порід каміння незвичайної краси.

5. Творче завдання ,,Наша казка про професію садівника”.

Ведучий ставить перед дітьми завдання: придумати власну казку про професію садівника. Діти самі вигадують казку про садівника з власним сюжетом і по черзі її розповідають, зображуючи в одній дії вигадані діалоги. Починає казку ведучий (або хтось за власним бажанням): ,,В одній країні ріс незвичайний сад, вирощений садівником-чарівником” (початок казки щоразу інший). Далі діти по черзі продовжують казку самостійно. Ведучий допомагає дітям дотримуватися сюжетної лінії. В кінці ведучий робить висновки від імені власної Пані Казки про професійні якості зображених у казці казкових персонажів та працю садівника.

6. Гра ,,Чарівний сад”.

Дітям роздаються листочки з намальованими лініями та фігурками різної форми. Кожен учень повинен домалювати лінії і фігурки так, щоб утворилася картина саду та його мешканців: метеликів, пташок, комах і т.д.

7. Гра ,,Хто швидше покаже правильну відповідь”.

Ведучий вперемішку називає назви фруктів, овочів, ягод. Завдання – хто швидше підніме вверх одну руку, коли почує назву фрукта. Завдання по ходу гри можна змінювати: піднімати дві руки, коли звучить назва овоча, стиснуту в кулак руку – при називанні ягоди. По аналогії можна провести гру з назвами дерев і рослин саду або парку.

8. Гра ,,Найрозумніший садівник”.

Ведучий озвучує завдання у виді запитань, діти по черзі дають правильні відповіді. Хто відповідає правильно, дістає паперове яблуко. Хто найбільше назбирає яблук, той стає найрозумнішим садівником.

Орієнтовані запитання:

– Назви овоч (фрукт) жовтого, зеленого, червоного, … кольору.

– Назви найбільші (найменші) овочі.

– Назви овочі, які їдять сирими; які варять (смажать).

– Які овочі ростуть на поверхні землі; в землі?

– Які овочі висмикують; рвуть; викопують; зрізують?

– Як назвати дерево, на якому ростуть яблука; сливи; груші; вишні? (Яблуня, груша, слива, вишня).

– Як назвати сад, де ростуть і яблука, і сливи, і груші? (Фруктовий, або плодовий сад).

– Які знаряддя праці використовують садівники?

9. Підведення підсумків заняття.

 

Заняття №3 ,,Бджоляр”

Мета: ознайомлення з професією бджоляр, основними вимогами, знаряддями праці, розвиток довільної уваги, пам'яті.

Хід заняття

1. Розминка-гра ,,Танок бджілок”.

Розставляються стільчики-квітки, діти-бджілки кружляють навколо квіток, перелітають з квітки на квітку, збирають нектар і пилок, при цьому діти-бджілки дзижчать: ,,жжжж”. Потім по команді ведучого: ,,Настає вечір, час додому!” вони летять у вулик.

2. Білоруська народна казка ,,Бджілка та мушка”

Жили на світі бджілка та мушка. Смугаста з ранку до пізнього вечора над луками літала, мед збирала та до вуликів приносила. А мушка тільки смакувала. Щойно солоденьким запахне – вона тут як тут.

Одного разу сіла ледарка на зеленому лузі. Сонечко її зігріває, вітерець обвіває. Навкруги квіти запашні, спритні коники-стрибунці. У небі пташки співають. Гарно, весело! Сиділа мушка, сиділа й задрімала. А тут саме бджілка над лугом пролітає. Гуде, медок до вуликів несе. Важко їй – стиха зітхає. Мушка прокинулася та як закричить:

– Ах, ти! Чого над вухом стогнеш та відпочивати заважаєш?

– Пробач мені, – зніяковіла трудівниця. – Багато меду несу – ось і зітхаю.

– Ха-ха-ха, що тобі з тієї роботи: сама худа – тільки крила та голова… – розсміялася ледарка.

– Правду кажеш: ми, бджоли, таки худі.

– А чому? І мед маєте, і віск…

– Бо збираємо не тільки собі, а й діткам. І господарю також, адже помешкання нам збудував і доглядає.

– Зачекай-зачекай… Щось не зовсім тебе розумію: як це можна збирати медок для інших?! Ми, мушки-цокотушки, так не робимо. Завжди прилітаємо на все готовеньке.

– Ох, ніколи теревенити, час даремно витрачаючи, – замахала крильцями бджілка. – Додому треба поспішати та діточок медовою кашкою годувати.

– А де ти її візьмеш?

– На собі несу.

– У чому?

– У вузлику за пазухою.

Загула бджілка та й полетіла.

А. Камінчук

3. Розповідь про професію бджоляра.

Ось як змалювала Пані Казка бджілку-трудівницю та мушку-ледарку. Багато у бджілки роботи – треба цілий день літати, мед збирати, діток годувати. Хто з них у вас викликає повагу? Чому? (демонстрація тематичних малюнків про роботу бджоляра)

Бджілок розводить і доглядає бджоляр або, як його ще називають, пасічник. Пасічник – від слова ,,пасіка”, – це таке бджолине містечко, де бджоли живуть у своїх будиночках-вуликах. А головний у цьому містечку бджоляр. Він доглядає за бджолами цілий рік. Взимку слідкує, щоб бджоли не хворіли; весною, коли вони вилітають з вуликів, бджоляр створює нові сім’ї та розселює їх у нові вулики, готує до медозбору. Влітку стежить за кількістю бджіл та відкачує мед. А ще ж додамо, що необхідно постійно тримати пасіку в порядку, ремонтувати вулики та оберігати бджіл від різних шкідників. Ото ж клопіт!

І вся ця цілорічна клопітка робота проводиться бджолярем для отримання цінних продуктів, які дають бджоли-трудівники: меду, воску, квиткового пилку, прополісу, маточного молочка, бджолиної отрути. Ці продукти мають великі лікувальні властивості.

Тому бджоляр має добре знати біологію та особливості життя бджіл, особливості їх захисту від хвороб і шкідників, як розводити бджіл та доглядати за ними. Має розумітися на польових квітах, сортах меду, способах переробки воску. Бджоляр має бути спостережливим, уважним, обережним, мати спритні пальці. А стати бджолярем може той, хто любить природу, рослини та комах. Ще ж, крім того, треба мати спеціальний інвентар: капелюх з дрібною сіткою, димар, стамеску, ящик для перенесення рамок, навощувач, дріт, вощину, ніж, роївню, медогонку та ін.

4. Актуалізація знань про казкових персонажів.

Ведучий: ,,Давайте разом пригадаємо казкового героя, який доглядає за бджолами, або казкові пригоди бджілки-трудівниці”. Діти по черзі пригадують відомих казкових персонажів (або персонажів з дитячих мультфільмів, наприклад про бджілку Майю, пригоди Маші та бджіл з мультфільму ,,Маша і Ведмідь”, ведмедика Копатича з мультфільму про ,,Смешариків”, який доглядав за бджолами та довірив своїм друзям побудувати для них вулики, а друзі його підвели), яких можна поєднати з роботою пасічника, та з допомогою ведучого обговорюють їхні професійні властивості, які розкриваються в даному художньому творі.

5. Творче завдання ,,Наша казка про професію бджоляра”.

Ведучий ставить перед дітьми завдання: придумати власну казку про роботу пасічника або пригоди бджілок-трудівниць. Діти самі вигадують казку про пасічника та бджіл з власним сюжетом і по черзі її розповідають, зображуючи в одній дії вигадані діалоги. Ведучий (або хтось з дітей за власним бажанням): ,,Якось одного дня…”. Далі діти по черзі продовжують самостійно. Ведучий допомагає дітям дотримуватися сюжетної лінії. В кінці ведучий робить висновки від імені власної Пані Казки про професійні якості зображених у казці казкових героїв, які мають відношення до професії пасічника-бджоляра.

6. Вправа ,,Бджола” (за основу взято вправу ,,Муха”).

Для цієї вправи потрібне поле з розкресленими на нім 3x3 клітинками й кусочок пластиліну чи магніт, що буде виконувати роль ,,бджоли”. Дорослий пояснює, що переміщення ,,бджоли” з однієї клітинки на іншу відбувається за допомогою подачі команд, які вона слухняно виконує. По одній із чотирьох можливих команд (,,вгору”, ,,вниз”, ,,вправо” чи ,,вліво”) ,,бджілка” переміщується, відповідно до команди, на сусідню клітинку. Вихідне положення ,,бджоли” – центральна клітинка ігрового поля. Учасники подають команду по черзі. Гравці повинні, стежачи за переміщенням ,,бджоли”, не допустити її виходу за межі ігрового поля.

Після всіх роз’яснень починається сама гра. Якщо хтось відволікається від ходу гри або бачить, що ,,бджола” залишила поле, він дає команду ,,Стій!” і, повернувши ,,бджолу” на центральну клітинку, починає гру спочатку.

7. Гра ,,Допоможи бджілці знайти дорогу до вулика”.

Ведучий: ,,Бджілка-трудівниця цілий день збирала мед, перелітала з квітки на квітку й відлетіла далеко від свого вулика. Бджілка так запрацювалася, що не помітила, що настав вечір. Аж ось стемніло, і бджілці необхідно в темноті знайти дорогу додому, оминаючи перешкоди-дерева на своєму шляху. Мерщій додому, бджілко, але будь обережна! Діти, допоможемо бджілці знайти дорогу до вулика!”

У ролі ,,дерев” виступають діти, ,,бджілка”-дитина закриває очі, розправляє ,,крильця” й починає обережно ,,летіти” додому, інші учасники гри скеровують її командами ,,лети наліво”, ,,лети направо”, ,,лети прямо”.

8. Вправа – пантоміма ,,Дітвора і бджілка”.

Бджілка

Чого це над квітками

Схилилась дітвора? –

Малим цікаво знати,

Як бджілка мед збира.

А бджілка все кружляє,

Неначе каже нам:

– Жу-жу, жу-жу, малята,

Я меду не віддам!

І забавляться з вами

Не маю я часу –

Солодку краплю меду

У вулик понесу!

                                          Г. Бойко

Дорослий читає вірш, а діти пантомімою зображують зацікавленість роботою бджілки, яка кружляє над квітками. Роль ,,бджілки” виконує дитина.

9. Перегляд мультфільму про ведмедика Вінні-Пуха та бджіл (або показ тематичних малюнів). Після перегляду – обговорення, як бджоли охороняють свій дім та мед, правила поведінки на пасіці, що треба робити при укусі бджіл.

10. Рухлива гра ,,Ведмідь і бджоли”

Ведучий: ,,Діти, а ви знаєте, хто з диких тварин дуже любить мед? Правильно, ведмідь. Лісовим бджолам ніхто не робить будиночки-вулики, тому вони розташовуються в дуплах дерев. Отут у нас буде дупло. Ведмідь хоче забрати з дупла мед, а дикі лісові бджоли його туди не пускають, проганяють, дзижчать: ,, ж-ж-ж” (діти повторюють). Давайте виберемо ведмедя: ,, Раз-Два-Три, ведмедем будеш ти”. (Можна надягти шапочку-маску). Ведмідь відходить убік. Слова ведучого:

– Полетіли бджілки збирати нектар і пилок із квіточок. (Діти-Бджоли бігають, змахуючи руками, присідаючи навпочіпки).

– От ведмідь іде, (Ведмежою ходою виходить дитина-ведмідь і направляється до дупла). З дупла мед віднесе. Бджілки, додому! (Діти-Бджоли підбігають до дупла). Слова дітей-бджілок:

– Це дупло – будиночок наш, іди ведмідь від нас: ,, Ж-Ж-Ж!” (Діти-Бджоли махають крильми й проганяють ведмедя)”.

11. Підведення підсумків заняття.

 

Заняття №4 ,,Водій”

Мета: ознайомлення з професією водій, умовами та вимогами до праці, розвиток швидкості мислення, уваги.

Хід заняття

1. Розминка-гра ,,Веселі водії”.

Діти зображують автомобілі, кружляють колами. Завдання: не зробити ,,аварії”, тобто не доторкнутися один до одного. Хто доторкнувся до іншої ,,машини”, попав у ,,аварію”, й ,,авто” вибуває з гри. Одна дитина – ,,поліцейський патрульної служби” – слідкує за дотриманням на дорозі правил дорожнього руху. При ,,аварії” свистить у свисток і видаляє ,,порушників” з гри.

2. Казка тата про машинки

В одному гаражі жили дві машинки. Одна з них дуже любила подорожувати – то малюка в садочок завезе, то татуся на роботу, то матусю в магазин, а то і всю сім’ю покатає по місту. А інша машинка завжди відмовлялася виїжджати із гаражу. Їй постійно чогось не вистачало – або холодно, або бензину малувато, або просто неохота кудись виїжджати із затишної домівки.

Перша машинка завжди була дуже чепурна, бо всі члени родини старалися за нею доглядати. Вона часто заїжджала у свою улюблену автомийку, де її намилювали ароматною пінкою, ніжно лоскотали кольоровими щітками, а потім поливали тепленькою водичкою. Також машинка мала багато друзів і знайомих, тому на будь-якій автостоянці їй завжди було з ким побазікати й погратися.

Друга ж машинка ніколи не була ні на автомийці, ні на стоянці, бо вона ніколи не хотіла туди їхати. З часом всі її вікна забруднилися настільки, що крізь них неможливо було дивитися. Від постійного простою її колеса повністю спустилися, а всі двері заіржавіли так, що одного дня їх не змогли відчинити. Тому сім’я вирішила попрощатися з машинкою, яка від неробства стала звичайною купою брухту. Її відправили на віддалену автостоянку під відкритим небом, де було повно таких старих, поламаних, нікудишніх машин, до того ж там було дуже незатишно й страшно.

Отак і люди, котрі не хочуть рухатись і працювати, згодом стають нікому не потрібними, і їх покидають всі знайомі та друзі. Тому дуже важливо виходити на вулицю, рухатись, працювати, спілкуватися з іншими людьми, щоби рости, розвиватися, гарно виглядати й завжди мати з ким гратися та спілкуватися.

3. Розповідь про професію водія.

,,Казка про машинки дуже повчальна, – говорить нам Пані Казка, – адже для того, щоб автомобіль працював якомога довше й не ламався, треба ретельно доглядати за ним: чистити від бруду, змащувати двигун, вчасно проходити техогляд та обережно їздити, дотримуючись всіх правил дорожнього руху”. Все це входить в обов'язки водія (демонстрація тематичних малюнків).

Водій майстерно управляє легковими й вантажними автомобілями, а ще машинами спеціального призначення (кран, екскаватор, каток та ін.). Такий працівник, завжди був у пошані й до цих пір користується попитом. Адже кількість автомобілів постійно зростає, ускладнюється їхня конструкція, що, з одного боку, поліпшує умови праці водія, підвищує надійність та довговічність машини. Але з іншого – у водія зростає відповідальність при керуванні складним механізмом та постає необхідність поглиблення технічних знань. Спробуйте без необхідних знань керувати краном чи екскаватором! У сучасному світі автомобіль не тільки найпоширеніший засіб пересування, але й індивідуальний транспортний засіб. Автомобільний транспорт масово використовується для перевезення людей і доставки вантажів. Ми з вами вже давно живемо у світі машин. Автомобілі зустрічаються нам буквально на кожному кроці!

Водій має не тільки управляти автомобілем, але й слідкувати за дотриманням пасажирами основних правил проїзду, слідкувати за безпекою під час посадки й висадки, за комфортом пасажирів під час поїздки. При виникненні несправностей повинен їх усунути. Досвідчений водій має наперед передбачити всі можливі перешкоди та небезпеки на шляху, щоб завчасно їх уникнути. У водія мають бути відмінні знання правил дорожнього руху. Адже перед ним велика відповідальність за життя й здоров'я пасажирів! Тому водій має бути спостережливим, рішучим, спритним, врівноваженим, мати добру увагу, пам’ять, гострий зір. Не відволікайте водія під час керування транспортом! Це дуже небезпечно!

4. Актуалізація знань про казкових персонажів.

Ведучий пропонує дітям пригадати казки про машинки чи персонажів з дитячих мультфільмів про машинки (наприклад, паровозик Тишка, пригоди машинки Маквіна з мультфільму ,,Тачки”, маленький літачок Дасті Полейполе з мультфільму ,,Літаки”), та обговорити їхні властивості, особливості догляду (щоб машинки й надалі весело ганяли, необхідно своєчасно проходити техогляд, доглядати за ними). Або поглянути на деяких казкових персонажів у іншому ракурсі (наприклад, Омелько з казки Олексія Толстого ,,По щучому велінню” постає перед нами як вправний водій, що майстерно управляє своїм транспортним засобом – піччю, з якої не любить злазити).

5. Творче завдання ,,Наша казка про професію водія”.

Ведучий пропонує дітям придумати власну казку про професію водія. Діти вигадують казку й по черзі її розповідають, зображуючи діалоги: ,,Жив-був…”. Ведучий допомагає дітям дотримуватися сюжетної лінії, у кінці робить висновки від імені власної Пані Казки про працю водія.

6. Гра ,,Уважний автобус”.

Діти стають одне за одним. Перший гравець – водій автобуса. Він запитує, хто на якій зупинці хоче вийти. Зупинок може бути п'ять: ,,Квіткова”, ,,Повітряна”, ,,Весела”, ,,Казкова”, ,,Спортивна”. Автобус рухається. Водій періодично зупиняється й гучно оголошує зупинки. На відповідній зупинці виходять лише ті, хто повідомив про це заздалегідь. Завдання всім: контролювати одне одного, щоб не переплутати зупинки.

7. Гра ,,Що змінилося”.

Дорослий ставить на стіл п'ять різних іграшкових автомобілів. Діти запам'ятовують порядок їх розташування. Потім заплющують очі, а дорослий переставляє іграшки місцями. Діти розплющують очі й розповідають, що змінилося.

8. Вправа ,,Не пропусти транспорт!”

Діти сідають у коло на стільчики та уважно слухають слова, які говорить дорослий. Щоразу, коли серед слів діти почують слово, яке означає транспорт, вони мають встати та одразу сісти знову.

Варіанти слів: дорога, береза, двері, літак, лампа, вікно, будинок, велосипед, море, ліхтарик, хліб, ракета, горобець, зошит, повітря, танк, паркан, килим, театр, мотоцикл, ковзани, перо, хокей, гелікоптер, димар, олівець, підлога, корабель.

9. Вправа ,,Для руху в машини має бути…”

Ведучий починає розповідь: ,,Для руху в машини має бути… мотор”, а наступний гравець має повторити вже сказане, додавши свій предмет: ,,Для руху в машини має бути …мотор…колесо…бензин…руль…” і т.д. Гра триває доти, доки ряд не стає таким довгим, що його вже не можна відтворити.

10. Підведення підсумків заняття.

 

Заняття №5 ,,Пожежник”

Мета: ознайомлення з професією пожежник, особливостями роботи, розвиток довільної уваги, логічного мислення, навичків групової діяльності.

Хід заняття

1. Розминка-гра ,,Пожежа і пожежник”.

Учасники стають в одну лінію й починають зображувати ,,пожежу”: беруться за руки й хвилями починають піднімати руки вгору: ,,виникає пожежа”. Поступово рухи стають більш інтенсивними: ,,вогонь розгоряється”. Наперед виступає ,,пожежник”, який помахами рук починає ,,гасити” вогонь. Поступово ,,пожежа” зменшується, вогонь гасне, рухи припиняються.

2. Казка про лісову пожежу

Якось вітер пригнав величезну хмару до лісу. Всі звірі там просили дощу, бо навіть струмочки пересохли від засухи. Гинули лісові квіточки. От тільки хмара була така розлючена, що її розбудили, а вона саме дивилась веселкові сни, що влаштувала над лісом справжнісіньку зливу. А злість виганяла громом і блискавками.

Та нічого б поганого не сталося, якби одна з найсильніших блискавок не влучила у старого всохшого дуба, який був домівкою для мудрої сови. Вона саме повернулася вранці з полювання й міцно спала, коли почула тріск і відчула запах диму. Треба було втікати. Негайно! Та це мало чим зарадило. Дубові трісочки, які вже яскраво горіли, перекинули вогонь на старе листя, що залишилось з того року. Та й на ближчі дерева. А так, як давно не було дощу, то й трава швидко спалахнула. Звірі втікали до річки. Але й вона стала мілкою. Та не всі могли її перейти.

Тому усі прийняли рішення гасити вогонь – так вже не хотілось покидати рідні домівки… Звірі стали у кілька рядів, підібрали якісь посудини, що були поруч: хтось наливав воду, а хтось передавав її до тих, хто були ближче до вогню. Всі великі тварини – олені, лосі, ведмеді стояли в один рядок. Воду вони передавали у старих вибитих колодах. А вогонь гасили найбільший. Менші – вовки і лисиці, а ще дикі кабани й рисі прудко передавали воду, щоб гасити вогонь. А маленькі зайчики й білочки, миші та їжачки носили воду у половинках горіхів і в листочках. Та й вогонь вони гасили найменший.

У повітрі звірям допомагали птахи. Вони носили воду під крилами й лили її на джерело вогню. Та й грозова хмара, як побачила, що натворила, відразу ж розгубила всю свою злість і лила з неба рясний дощик. Спільними зусиллями пожежу в лісі загасили. А звірята були такі раді, що влаштували свято.

Вітер тепер завжди питав дозволу у хмари, коли збирався її кудись віднести. А хмара, в свою чергу, боялася сильно злитися.

3. Розповідь про професію пожежника.

Пані Казка виразно змалювала нам, якої непоправимої шкоди може нанести пожежа, якщо її вчасно не загасити. А найкраще це роблять мужні люди, справжні герої, майстри своєї справи, професійні пожежники (демонстрація тематичних малюнків).

Є професії, які охороняють наше з вами життя й здоров’я. І одна з них – професія пожежника, який гасить пожежі, рятує людей, яким загрожує небезпека, а також запобігає виникненню пожежі. Адже найкраще – це попередити пожежу!

При виникненні пожежі сигнал поступає в диспетчерську службу, оператор визначає, яка пожежна частина знаходиться ближче до місця випадку, наскільки велика пожежа. Адже мужні вогнеборці зарані мають бути готові до зустрічі з небезпечним вогнем! Відважні пожежники-рятувальники не тільки рятують людей від пожеж і гасять вогонь. Вони ще й незамінні рятівники людей під час повеней, землетрусів, зсувів грунту, аварій та інших непередбачених нещасних випадків. Відважний пожежник завжди прийде на допомогу в скрутну хвилину! А ще вони займаються ліквідацією наслідків нещасних випадків.

Пожежник має вміти користуватися рятувальним устаткуванням, не боятися працювати на висоті, чітко знати техніку безпеки, відмінно володіти правилами надання першої медичної допомоги постраждалим. Йому необхідно мати добре здоров’я, фізичну силу: лише звичне спорядження пожежника важить близько 30 кг, а з ним потрібно швидко пересуватися під час пожежі, самотужки підніматися на верхні поверхи (адже користування ліфтом під час пожежі суворо заборонено з міркувань безпеки). Пожежник має бути сміливим, мати твердий характер, силу волі та швидку реакцію. Він завжди готовий вчасно прийти на допомогу!

4. Актуалізація знань про казкових персонажів.

Ведучий: ,,Давайте разом пригадаємо, хто з казкових або мультяшних героїв мужньо бореться з вогнем” (для прикладу наводить казку С. Маршака ,,Кицькин дім”, або мультфільм про те, як звірі не бажали співати своїми голосами, по мотивам дитячого вірша ,,Плутанина” К. Чуковського). Діти обговорюють, до яких небезпечних наслідків може призвести небажання дотримуватися загальноприйнятих протипожежних правил та легковажна гра з вогнем, розкриваючи при цьому зміст професії пожежника.

5. Творче завдання ,,Наша казка про професію пожежника”.

Ведучий: ,,Давайте вигадаємо казку про пожежника та небезпеку від вогню”. Початок: ,,Якось одного спекотного дня виник малесенький Вогник, якому було дуже сумно самому…”. В кінці – висновки про професію пожежника та правила безпечного поводження з вогнем.

6. Гра ,,Що потрібно при пожежі?”

Необхідно приготувати малюнки-картки із зображенням предметів, які можуть бути потрібними при пожежі, і предметів, які при пожежі не потрібні.

Діти грають у двох командах. Малюнки-картки перемішуються й діляться порівну. Завдання учасників: швидко згрупувати предмети й пояснити свій вибір. Картками можна обмінюватись, обґрунтовуючи потрібність чи не потрібність при пожежі. Хід гри коментує ведучий, в кінці робить висновки.

7. Вправа ,,Пожежник: роби як я!”

Діти стоять один за одним, тримаючи руки на плечах дитини, яка стоїть попереду. За першим сигналом ,,пожежника” перша дитина підіймає вгору праву руку, за другим сигналом – друга дитина і так далі. Коли праву руку піднімуть усі діти, за наступним сигналом починають піднімати в тій самій послідовності ліву руку. Потім за сигналом ,,пожежника” діти мають опускати вниз спочатку підняту праву руку, а потім – ліву. Гра повторюється двічі, з прискоренням темпу. Дитина, яка двічі помилилася, вибуває з гри.

8. Вправа ,,Чотири стихії”.

Діти сидять у колі. Ведучий домовляється з ними, що на вимовлене ним слово:

,,Земля”, всі повинні опустити руки вниз; ,,Вода” – витягнути руки вперед; ,,Повітря” – піднести руки вгору; ,,Вогонь” – виконувати обертальні рухи витягнутими вперед руками. Хто помилився, вибуває з гри.

9. Вправа ,,Не будь роззявою!”

Гравці ходять по колу, тримаючись за руки. За сигналом ведучого вони зупиняються, роблять чотири хлопки, повертаються кругом та продовжують рух. Напрямок руху змінюється після кожного сигналу ведучого. Той, хто двічі помилився, виходить з кола та уважно стежить за грою.

10. Підведення підсумків заняття.

 

Заняття №6 ,,Бібліотекар”

Мета: ,,Ознайомлення з професією бібліотекар, основними вимогами та особливостями праці, розвиток пам’яті, уваги, мислення, навичків бережливого ставлення до підручників.

Хід заняття

1. Розминка-гра ,,Що змінилося у відвідувача?”

Діти – ,,відвідувачі бібліотеки” – стоять в шерензі за зростом кількістю до 5 чоловік. ,,Бібліотекар” має протягом декількох хвилин запам'ятати їх розміщення й особливості зовнішнього вигляду. Потім він виходить у ,,книгосховище” (за двері). Після цього ,,відвідувачі” в шерензі міняються місцями та вносять дрібні зміни у своїй зовнішності. ,,Бібліотекар” повертається і має вказати на зміни.

2. Казка про відповідального Бібліотекаря

В одній бібліотеці працював Бібліотекар, який дуже відповідально відносився до своїх обов'язків. В бібліотеці у нього завжди був зразковий порядок: усюди чистота, кожна книжка займала відведене їй місце на поличці. Бібліотекар завжди міг знайти відвідувачу необхідне видання, тому що ретельно заносив всі нові надходження до картотеки. ,,Як добре, що ми маємо такого господаря!” – хвалилися книжки одна одній, коли стіни бібліотеки пустіли.

У читальному залі завжди було тихо. Бібліотекар ніколи не підвищував голос і не робив різких зауважень на адресу малих пустунів, які інколи забували про тишу. Але навіть найбільші бешкетники червоніли та опускали голови, коли зустрічалися з його пильним поглядом.

Бібліотекар багато знав, добре розумівся на художній, науково-технічній літературі, міг швидко знайти необхідне друковане видання, чи дати розумну пораду у випадку, коли відвідувач потребував допомоги.

Одного разу Бібліотекар захворів. Хвороба надовго прикувала його до ліжка. Новий бібліотекар недбало відносився до своєї роботи, і в бібліотеці настав безлад. Книжкові полички припадали товстим шаром пилу, але книги не могли відкрито протестувати проти недбалого поводження, тому що найбільш невдоволених бібліотекар карав: відносив у найвіддаленіші темні закутки книжкового сховища та безжально залишав лежати на брудній підлозі. Він ніколи не користувався картотекою, не вів каталогів видань та нових надходжень, а тому ніколи не міг знайти потрібну книгу.І поступово бібліотека знелюдніла. Нікому непотрібні книги сумували за читачами й все більше припадали пилом. І чекали …

Аж ось одного разу рипнули двері, і в приміщення зайшов старий Бібліотекар. Після довгої хвороби він нарешті одужав та повернувся до своєї роботи. Пильно оглянув він знелюдніле приміщення. Ніщо не укрилося від його проникливого погляду: ні вкриті товстим шаром пилу книги та журнали, які сумно й з докором гляділи на нього з своїх місць й тихо шелестіли сторінками, жаліючися на свою гірку долю. Ні занедбана картотека з каталогами переплутаних карток. Ні брудні, давно не витерті полички, вкриті павутинням. Ні безлюдний читальний зал. Бібліотекар мовчки засукав рукави …

І через декілька днів полички знову заблищали чистотою. Картотека, систематизована та каталогізована, набула свого звичного вигляду. Протерті від пилу книжки гордовито пропонували свої знання читачам, які знову заполонили читальний зал та юрмилися біля столу, наперебій питаючи необхідну літературу. А малі бешкетники в читальному залі знову червоніли та опускали голови, зустрічаючись з пильним поглядом Справжнього Бібліотекаря.

3. Розповідь про професію бібліотекаря.

У казці змальовано образ справжнього Майстра своєї справи – Бібліотекаря-професіонала в істинному значенні цього слова. ,,Ось до яких наслідків може призвести недбальство й безвідповідальність у професії, яка потребує систематизації, охайності, терпіння й наполегливості. А саме головне – любові до книжок та своєї справи”, – підкреслює Пані Казка.

Працівник бібліотеки – бібліотекар – має цілий ряд обов’язків: замовляє й проводить закупівлю книг та інших друкованих видань (газет, журналів), заводить на кожне видання картку з короткою характеристикою (автор, видавництво, кількість сторінок, спеціальний шифр і т.д.), та заносить до спеціального каталогу, щоб потім легко можна було знайти потрібне видання (демонстрація тематичних малюнків). З бібліотекою ви мали змогу познайомитися з перших днів свого перебування у школі. Терплячі, уважні, дбайливі бібліотекарі прищеплюють дітям любов до книг. Діяльність бібліотекаря протікає в 2-х напрямах: перший пов’язаний з книгами, другий – зі спілкуванням з читачами. Він має слідкувати за чистотою в приміщенні, за тишею в читальному залі, за своєчасним повертанням друкованих видань читачами.

Бібліотекар має знати зміст художньої, науково-популярної та спеціальної літератури, уміти вести розмови з читачами, проводити книжкові виставки та читацькі конференції, вести облік і обробку книжкового фонду. Він має мати хорошу пам’ять та увагу, бути акуратним, терплячим та наполегливим, мати гнучке мислення. У роботі бібліотекаря є одна важлива особливість – зберігати книжки, а отже, зберігати надбання людства. Бібліотекарем може стати той, хто любить читати та дбати про книжки.

4. Актуалізація знань про казкових персонажів.

Ведучий: ,,Звичайно, іноді важко пригадати казочки, де були б присутні представники деяких професій, про які ми говоримо. Але майже у кожній казці зустрічаються згадки про ці професії або схожі на них. Давайте разом пригадаємо казки, де мова йшла б про книги та користь від їх читання”. Ведучий наводить приклад мультфільму ,,Вовка в тридев’ятому царстві”, в якому хлопчик Вовка з допомогою бібліотекаря та книжки-довідника ,,Зроби сам” потрапляє в тридев’ятому царстві в різні казки та змушений власноруч виготовляти речі по цьому довіднику (підкреслюється необхідність знань та потрібність книжок). В кінці ведучий допомагає дітям зробити висновок про користь художньої літератури.

5. Творче завдання ,,Наша казка про професію бібліотекаря”.

Ведучий ставить перед дітьми завдання придумати власну казку про професію бібліотекаря: ,,В одній бібліотеці жила-була цікава казочка…”, ,,Казка про країну Читайлію”, ,,Казка про країну Нечитайлію…” та ін. Діти самі вигадують казкову пригоду про казочку та бібліотекаря.

6. Вправа ,,Хто відгадає”.

З класу обирається одна дитина, яка має по пам’яті описати будь-який предмет у класі так, щоб інші діти його відгадали. При цьому не можна дивитися на нього й називати прямо.

7. Вправа ,,Потрібні речі”.

Діти по черзі мають вставати й називати предмети, які мають відношення до читання книг в бібліотеці. Наприклад: ,,Книга”, ,,Лампа”, ,,Газета”, ,,Поличка”, ,,Зал”, ,,Читач” і т.д.

8. Гра ,,Будь уважний”.

Ведучий читає низку слів. Якщо серед них діти почують слово, яке має відношення до бібліотеки, вони двічі плещуть у долоні, коли ж ні – один раз:

море, ковдра, книжка, лялька, горобець, газета, гра, олівець, прогулянка, ліфт, хліб, журнал, блискавка, ковзани, читач, крамниця, метро, поличка, відро, кінь, ведмідь, зал, корова, ранок, ракета, література, пісня

9. Вправа ,,Бібліотечний ланцюжок”.

Діти сидять колом. Ведучий називає слово, яке має відношення до професії бібліотекаря, і передає м’ячик гравцеві. Дитина повторює назву за ведучим і називає своє слово. Наступна дитина називає два попередні й третє слово з професійного середовища. І так далі. Наприклад: ,,книжка”, ,,книжка, газета”, ,,книжка, газета, журнал” і т.д.

10. Вправа ,,Запам'ятай і намалюй”.

Ведучий демонструє протягом 3-5 секунд ряд простих геометричних фігур. Після цього кожен з учнів відтворює малюнок на папері по пaм’яті.

11. Підведення підсумків заняття.

 

Заняття №7 ,,Лікар”

Мета: ознайомлення з професією лікар, особливостями його роботи, розвиток уваги, пам’яті, вербального сприйняття, мислення, емпатії (здатності співпереживати).

Хід заняття

1. Розминка-гра ,,Комплімент”.

Діти стоять у колі, кидають один одному м’ячик і говорять щось приємне (компліменти). Ведучий слідкує, щоб компліменти дістали всі учасники гри, й кожен сказав іншому комплімент.

2. Казка ,,Невидиме чудовисько”

Більш за все на світі Петрик полюбляв казки. Бувало, як почує якусь казку – і довго ще залишається в її чарівному світі. Він навіть мріяв про сутички зі злими чудовиськами – лісовими та морськими …

Одного разу весняним днем, коли будинки та вулиці були залиті весняним світлом, коли над головою пустував лагідний, грайливий вітерець, а навкруги миготіли веселі обличчя, й хлопчик менш за все думав про небезпечні битви, – ось тоді й напав на нього ворог. Й було це не чудовисько морське, не чудовисько лісове, не літаючий дракон. Цей страшний ворог був настільки малий, що розгледіти його можна було тільки в мікроскоп. Так, це був звичайнісінький, мізерно маленький мікроб – злий розповсюджувач хвороб, люте невидиме чудовисько. Опинившись на Петриковій руці, він дуже злякався.

– Ой-ой-ой! Куди це я потрапив? – затурбувався мікроб. – А раптом цей хлопчик після прогулянки надумає вимити руки! Адже я в миляній піні ні секунди не проживу – одразу загину. Ай-ай-ай!

Але Петрик, тільки-но прийшов додому, зразу ж почав готувати собі бутерброд, бо дуже зголоднів. Мікроб зрадів, спритно перескочив з руки на хліб і з першим шматочком хліба вирушив до рота, а потім і в шлунок. А там, де з’являється один, там їх швидко стає дуже-дуже багато. І тоді мікроби руйнують здоров’я. Ось і Петрик серйозно захворів. Лежав він у ліжку, і з кожним днем йому ставало все гірше й гірше. Так, мікроби маленькі, але лиха від них дуже багато!

Довелося батькам відвезти Петрика в лікарню, тому що з такими чудовиськами, як мікроби, уміють боротися тільки лікарі. І почалася справжня війна між мікробами та лікарями. Довго тривала ця війна. Лікарі давали хворому хлопчику то одні ліки, то інші. І нарешті вони перемогли: всі до одного загинули підступні мікроби! Петрик нарешті одужав. Як зрадів він та його батьки! Безмежна була їхня подяка сміливим лікарям! Тепер Петрик точно знав, хто його найбільші вороги та як з ними боротися:

                                                     Я раненько прокидаюсь,

                                                     Біля ліжка потягаюсь,

                                                    Йду й водицею вмиваюь,

                                                    Рушничком я утираюсь,

                                                   А тоді роблю зарядку,

                                                   Різні вправи по порядку.

І ти, якщо будеш чистеньким та акуратним, обов’язково виростеш великим та сильним!

Л. Лєгостаєва

3. Розповідь про професію лікаря.

,,Ось як справжні герої – лікарі вдень і вночі стоять на сторожі нашого з вами здоров'я та мужньо вступають в боротьбу з невидимими чудовиськами – мікробами, які викликають численні хвороби!” – захоплюється Пані Казка нелегкою працею борців з невидимими ворогами людського здоров'я.

Допомагати людям – надзвичайно благородна справа. А професія лікаря – найгуманніша, адже вона покликана стояти на сторожі людського життя. Саме лікарі-медики дарують здоров’я людям, рятують від найрізноманітніших хвороб. Тому образ медика в уяві багатьох людей пов’язаний з надією й захистом.

Кажуть, що лікар – це посередник між людиною й Богом. Дійсно, у багатьох ситуаціях медпрацівник є для хворого останньою надією на порятунок. Бажання допомогти хворому спонукає людей у білих халатах перебороти всі свої негативні емоції та особисті негаразди, щоб виконати свій обов’язок. Лікар часто лікує не лише тіло, а й душу людини, вселяючи в її серце віру та надію. І це не можуть не цінувати ті, кому медики дарують радість одужання чи поліпшують якість здоров’я й життя. Немає найбільш цінної речі в світі, ніж людське життя, охороняти й підтримувати яке покликані лікарі! (показ малюнків про роботу лікарів)

Чесність, відповідальність, людяність, надійність, ввічливість, спостережливість, стриманість, рішучість, впевненість, повага до оточуючих, бажання завжди допомогти хворому та багато іншого – всі ці якості мають бути у лікаря, оскільки він має справу з найціннішим, що є у людини – її здоров’ям та життям.

4. Актуалізація знань про казкових персонажів.

Ведучий: ,,Багато хто з казкових героїв прагне до багатства, слави, могутності або хоче займатися улюбленою справою – це залежить від особистості даного героя казки. Але кожний з них хоче жити здоровим – довго й щасливо. Недаремно дуже часто у казках зустрічається такий кінець: ,,Жили вони довго й щасливо…”. Жити довго й щасливо може тільки здорова людина. Тому в казках зустрічаються лікарі, які полегшують страждання казкових героїв. Наведіть приклади таких казок про чудо-лікарів”. Діти наводять приклади казок про лікарів з характеристикою їхньої роботи. Для полегшення завдання наводиться приклад лікаря Пілюльки з казки М. Носова ,,Пригоди Незнайка та його товаришів”, який намагається допомагати всім жителям Квіткового міста порадами про виховне значення йоду та необхідності пиття касторки-ліків (або свій власний приклад). Або у східній ,,Казці про розумного лікаря” кмітливий лікар допоміг товстому іранському шаху схуднути (він сказав, що шах скоро помре, і шах від страху втратив апетит).

5. Творче завдання ,,Наша казка про професію лікаря”.

Ведучий ставить перед дітьми завдання: придумати власну казку про професію лікаря. Початок може бути такий: ,,В одному королівстві жив король, який дуже страждав від …безсоння” (чи зубного, головного болю, відсутності апетиту та ін.). В кінці ведучий робить висновки від імені власної Пані Казки про професійні якості зображеного у казці лікаря, який завдяки своїй майстерності допоміг правителю позбутися від його хвороби.

6. Гра ,,Частини тіла”.

Діти виконують віршовані команди:

,,Плечі кажуть – я стрункий!

Спина каже – я старий!

Палець каже – йди сюди.

Голова – Так! Ні!

Вухо каже – дуже голосно.

Ніс каже – приємний запах.

Ротик каже – весело.

Язик каже – смачне варення.”

7. Вправа ,,Чутливість до стану іншого”.

Ведучий: ,,А зараз ми з вами побачимо, як ви умієте розрадити та заспокоїти іншого, якщо у нього трапилося якесь лихо.” Хтось з групи зображує горе, а діти по черзі мають його заспокоювати.

Вимоги до виконання: мають бути задіяні заспокійливі слова, співчутлива міміка обличчя, лагідні інтонації голосу, жести, які виражають підтримку та співчуття.

8. Вправа ,,Уважні лікарі”.

Гравці сідають півколом на стільчики та уважно слухають слова, які говорить ведучий. Щоразу, коли серед слів звучить слово, яке належить до медицини, діти мають швидко встати та одразу сісти знову. В ролі ведучого може виступити кожен бажаючий.

9. Сюжетно-рольова гра ,,Лікарня”.

Дії дітей у грі:

Хворий потрапляє в лікарню.

Медсестра оформляє дані хворого й приводить у палату.

Лікарі здійснюють обхід: оглядають хворих, уважно вислуховують їхні скарги, призначають лікування.

Медсестра проводить процедури: міряє температуру, видає ліки, робить уколи, обробляє рани, робить перев’язки та ін.

Відвідувачі (родичі, друзі) провідують хворого.

10. Вправа ,,Розкажи про роботу лікаря по малюнку”.

Дітям пропонуються сюжетні малюнки із зображенням лікування людей. Діти по черзі розповідають по сюжету малюнка, перераховуючи якості лікаря.

11. Етюд ,,Відвідування хворого друга”.

Одна дитина грає роль хворого, всі інші прийшли провідати хворого товариша. Необхідно проявити співчуття до хворого друга: одна дитина подає пити, інша поправляє ковдру; діти жаліють хворого, дивляться на нього зі співчуттям, лагідно посміхаються, бажають швидко одужати.

12. Підведення підсумків заняття.

 

Заняття №8 ,,Вчитель”

Мета: ознайомлення з професією вчитель, особливостями, вимогами та різновидами праці, розвиток комунікативних здібностей, пам’яті, уваги, мислення.

Хід заняття

1. Розминка-гра ,,Подаруй сердечко”.

Діти стоять у колі й посилають один одному намальовані пальцями у повітрі сердечка, дмухаючи на них.

2. Казка про Мудрого Вчителя

В одній далекій країні жили розумні та працьовиті люди. Змалечку вони гарно вчилися, тому добре розбиралися в техніці. Винаходили багато корисних машин. На їхніх полях працювали трактори й комбайни, заводи були обладнані різними конвеєрами та автоматами. Скрізь були встановлені комп'ютери, які виконували за людей будь-яку складну роботу.

І тільки в школі старий Мудрий Вчитель учив дітей читати книги й самотужки розв'язувати складні задачі.

Країна процвітала, з кожним роком з'являлися нові машини й автомати, що працювали замість людей. У кожному домі були достаток та благополуччя. Із часом люди працювали все менше й менше. А навіщо працювати, коли за них усе можуть зробити машини? На хлібозаводі автоматичне обладнання випікало хліб, у лікарнях виконувало лазерні хірургічні операції, на кіностудіях знімало комп'ютерні фільми. Композиторів і тих замінили комп'ютери. І навіть поетів...

І тільки в школі, як і раніше, старий Мудрий Вчитель учив дітей читати книжки й самотужки розв'язувати складні задачі.

Люди все частіше замислювались: а чи треба дітям учити таблиці множення, якщо вони є в комп'ютері? Чи треба вміти грамотно писати, якщо це може зробити комп'ютер? Чи треба вчитися читати, якщо все можна побачити у тому ж комп'ютері? Вони прийшли до Вчителя й сказали, що їм вже не потрібна його допомога.

Нічого не відповів Вчитель. Мовчки зібрав свої книжки й пішов геть.

Радості дітей не було меж: робити нічого не треба, тільки натисни на клавіші, і перед тобою все, що заманеться.

Минув час. Підростало нове покоління людей.

І ось стали люди помічати: то одна, то інша машина починала виходити з ладу, то один, то інший комп'ютер ,,зависав”, і скільки не натискуй на клавіші – результату жодного! Що ж робити? Треба ремонтувати техніку, але люди не могли навіть прочитати інструкцію. Де вже братися до ремонту!

Життя в країні занепало. На полях зупинилися трактори, завмерли заводи, стихла музика. У домівках оселилися нужда та голод.

І тоді хтось згадав про Мудрого Вчителя. Довго шукали його, а коли знайшли, вклонилися низько, попросили повернутися й принести свої книжки.

…Минули роки. Знову процвітала країна, повернувся в оселі добробут, заколосилися пшеничні ниви, загули заводи, зацвіли сади.

А в старенькій школі Мудрий Вчитель учив дітей читати й самотужки розв'язувати складні задачі.

3. Розповідь про професію вчителя.

,,Без здобуття знань, навчання неможливе створення багатьох необхідних людині речей, та й взагалі розвиток людини як культурної освіченої істоти, – впевнена Пані Казка. – Адже все, що ми маємо: складні машини, комп'ютери, інтернет, сучасні технічні пристрої людина змогла створити, маючи знання, які дає Мудрий Вчитель”.

Вчитель навчає своїх учнів, передає їм певні знання про життя (показати малюнки вчителя на уроці). Професія вчителя одна з найшанованіших, найпочесніших та найвідповідальніших професій. Можна сказати, що вчитель створює майбутнє країни, тому що від його праці багато в чому залежить різноманітність знань молодого покоління, формування його переконань, світогляду та моральних якостей.

Учитель – це не просто професія, а покликання. Вчитель має всім серцем любити свою справу, вміти зацікавити учнів своїм предметом. Так само, як і учням, вчителеві доводиться готуватися до уроків: він збирає до даної теми наочні посібники та ретельно працює над навчальним матеріалом. Учитель працює з усім класом, і всіх учнів йому необхідно тримати в полі зору, слідкувати за дисципліною та роботою на уроці. Окрім проведення уроків, до його обов’язків входить складання планів, заповнення журналів тощо.

Вчительська праця пов'язана зі значними навантаженнями, надмірною нервовою напругою та втомою, часто непростими стосунками в шкільному колективі, величезною відповідальністю, а ще з відсутністю віддачі деяких учнів. Тому вчитель має бути витриманим, вміти володіти собою, висловлювати свою думку зрозуміло для дітей, поважати своїх учнів. Ну й вони його, звичайно, теж. Поважайте та любіть своїх вчителів (вихователів) за їхню важку працю!

4. Актуалізація знань про казкових персонажів.

Ведучий: ,,В казках іноді зустрічаються казкові герої, яких виховують їхні наставники (наприклад, малий принц та його наставник). В процесі навчання ці персонажі казки не завжди люблять вчитися, але завжди по мірі розвитку казкових подій засвоєні знання допомагають їм у їхніх пригодах. Пригадайте, хто з казкових персонажів (або героїв мультфільмів) добився в житті бажаних результатів або досягнув мети завдяки своїм вмінням, яких його навчив вчитель-наставник”. Для того, щоб навести приклад необхідності вчитися, можна запропонувати дітям обговорити мультфільм ,,Іванко з Палацу піонерів”, в якому набуті технічні знання допомогли Іванку перемогти Бабу Ягу, Кота-Баюна, Кощія Безсмертного та Змія Горинича. Або (для старших дошкільнят) мультфільм ,,Як Петрик П’яточкін слоників рахував” про енергійного та веселого, але неслухняного хлопчика Петрика. Петрик уві сні потрапляє в різні пригоди, і прокинувшись, приходить до висновку, що бути неслухняним погано й треба слухатися свою виховательку.

5. Творче завдання ,,Наша казка про професію вчителя”.

Ведучий ставить перед дітьми завдання: придумати власну казку про професію вчителя, допомагає дітям, якщо виникають труднощі, в кінці від імені власної Пані Казки робить висновок про професійні якості зображеного у казці вчителя-наставника.

6. Вправа ,,Слухай і виконуй”.

Ведучий називає декілька дій, але не показує їх. Дозволяється повторити завдання 1-2 рази. Потім діти повинні повторити ці рухи в тій послідовності, в якій вони були названі ведучим:

– повернути голову направо, наліво, вверх, прямо;

– підняти праву руку вгору, підняти ліву руку вгору, опустити обидві руки;

– повернути голову наліво, присісти, встати;

– підняти праву ногу, пострибати на одній нозі, опустити ногу.

7. Гра ,,Веселий мурашник”.

Дітям пропонують стати колом і уявити себе маленькими мурашками. Обирають одного учасника, який стає учителем мурашок. Усі інші повинні виконувати чіткі команди вчителя. Наприклад: присісти 10 разів, покружляти навколо себе, підстрибнути п'ять разів тощо. Найкращим учителем вважають того, хто вміє добре пояснити завдання.

8. Вправа ,,Четвертий зайвий”.

Діти сідають у коло. Ведучий кидає м’яч дитині та називає чотири предмети, три з яких належать до одного загального поняття. Дитина має визначити зайвий предмет, тобто, той, що не підходить до решти, назвати його, пояснивши свій вибір та повернути м’яч ведучому.

Варіанти слів: стіл, стілець, ліжко, чайник; кінь, кішка, собака, щука; ялинка, береза, дуб, полуниця; огірок, морква, цибуля, заєць; записник, газета, зошит, портфель; кавун, помідор, яблуко, м’яч; вовк, лисиця, ведмідь, кішка; фіалка, ромашка, морква, волошка; потяг, літак, самокат, пароплав; горобець, оса, ластівка, орел; лижі, ковзани, човен, санчата.

9. Вправа ,,М’яч-з’єднувач”.

Ведучий кидає м’яч комусь із дітей, кажучи при цьому неузгоджені між собою слова, наприклад, ,,собака, гуляти”. Дитина, зловивши м’яч, складає речення з цих слів, можна з додаванням інших, та повертає м’яч ведучому. Повторюється 10-20 разів – залежно від ситуації, кількості учасників гри та настрою дітей.

Варіанти слів: собака, гуляти; телевізор, дивитися; дерево, рости; дівчинка, плакати; дощ, лити; трава, зеленіти; сонце, гріти; книга, читати; кішка, дряпати; перукар, стригти; ніж, різати; голова, боліти.

10. Гра ,,Роби, як я!”

Діти стають півколом. Наперед виходить ведучий та показує незвичайні рухи, що можуть супроводжуватися мімікою обличчя. Ці рухи мають всі повторити. У ролі ведучого може спробувати себе кожен бажаючий.

11. Підведення підсумків заняття.

 

Заняття №9 ,,Художник”

Мета: ознайомлення з професією художник, вимогами та особливостями праці, розвиток образної пам'яті, уваги, творчості, стимуляція позитивних емоцій.

Хід заняття

1. Розминка-гра ,,Найбільше я люблю…”

Діти стають у коло й кидають один одному м’чик . Той, у кого в руках опинився м’ячик, має сказати, що найбільше він любить: ,,Найбільше я люблю… морозиво… спати… кататися на велосипеді…” і т.д.

2. Казка ,,Художник і чарівний олівець”

Придбав художник олівець. А цей олівець виявився не простий, а чарівний. Узяв художник його й став малювати. Аж раптом в майстерні щось запищало. Художник оглянув приміщення – нікого немає. Доки він це робив, чарівний олівець швидко закінчив розпочатий малюнок. Здивувався майстер. Тут знову почувся писк. Художник став оглядати кімнату й несподівано обернувся. Дивиться, а олівець новий малюнок закінчує.

Тоді художник відсунув чарівний олівець убік і взяв звичайний. Став малювати зажурену мати. А чарівний олівець тієї ж миті повторив малюнок.

За деякий час була виставка робіт цього художника. Стали люди розглядати малюнки. Коли дивились на малюнок олівця, усі захоплювались, а коли подивились на малюнок художника, заплакали.

Чи буває кращий чарівник, ніж людина з її любов'ю до людей?

3. Розповідь про професію художника.

,,Митець, який творить з любов’ю в серці до людей, до свого мистецтва, до всього, що його оточує, є справжнім чарівником, оскільки його витвори вражають навколишніх своєю красою та довершеністю. Справжній митець-творець прагне виразити у власних роботах свій внутрішній світ, а його творіння роблять людину щасливою від можливості споглядати прекрасне”, – стверджує Пані Казка.

Художником у прямому розумінні називають творчу людину, яка професійно малює малюнки та картини. ,,Ти дуже гарно намалював, наче справжній художник!” – іноді ми можемо почути таке порівняння.У переносному ж значенні художник – це будь-який митець (поет, прозаїк, композитор тощо), який талановито використовує у своїй творчості художні засоби.

Художники займаються вираженням ідей, думок і почуттів найрізноманітнішими засобами. Для цього вони використовують фарби й полотно, а також глину, метал, тканину, скло, дерево, текстиль, пластмасу, фото- і відеотехніку, сучасні комп’ютерні технології та безліч інших матеріалів і засобів. Художники працюють в театрах, рекламних фірмах, фабриках, в дизайнерських бюро, художніх ательє та в компаніях, де потрібна їхня професійна допомога.

Для того, щоб стати професійним художником, перш за все, потрібно мати талант. Талант художника полягає у своєму творчому, незвичайному баченні навколишнього світу та здатності оригінально відтворити це бачення у своїх роботах. Проте одного лише таланту недостатньо, треба ще багато вчитися й постійно працювати над собою, самовдосконалюватися, розвивати свої здібності.

4. Актуалізація знань про казкових персонажів.

Ведучий пропонує дітям пригадати казки про художника або результати його творчості. Можна з дитячих фільмів, або інших художніх творів, мультфільмів. Щоб полегшити завдання, ведучий наводить приклад художника Бананіто з казки Дж. Родарі ,,Джельсоміно у Країні брехунів”. Художник малював незвичайні картини: всі намальовані ним речі ставали справжніми, але він не хотів малювати зброю для злого правителя Джакомона. Дівчинка Маша (мультфільм ,,Маша і Ведмідь”) розмальовувала всі дерева та тварин у різні кольори.

5. Творче завдання ,,Наша казка про професію художника”.

Ведучий ставить перед дітьми завдання: придумати власну казку про професію художника, в якій художник малює диво-картину з чаріними зображеннями, які живуть кожне своїм життям: ,,Одного разу талановитий художник намалював чудо-картину…”. В кінці ведучий робить висновки від імені власної Пані Казки про засоби вираження бачення навколишнього світу творчими людьми (художником у своїх малюнках).

6. Розминка-гра ,,Домалюй картину”.

Ведучий: ,,Давайте усі разом намалюємо картину. Я візьму аркуш паперу й намалюю на ньому щось, потім передам його іншому. Той намалює на папері те, що йому захочеться й скаже нам, що він намалював, потім передасть картину далі”. Для створення позитивного настрою ведучий малює сонечко, або посмішку-смайлик і передає малюнок іншому учаснику.

7. Гра ,,Доторкнися до…”

Ведучий: ,,Художник має дуже добре розуміти кольорову палітру. Зараз ми з вами побачимо, наскільки добре ви розрізняєте кольори. Коли я скажу слова ,,доторкнися до… зеленого!”, вам потрібно знайти в одязі інших щось зелене й доторкнутися до цього кольору”. Роль ведучого може спробувати кожний бажаючий.

8. Вправа ,,Знайди відмінності”.

Діти розбиваються на групи по 5-6 чоловік. Ведучий роздає кожній групі два дуже схожих малюнки, що розрізняються певною кількістю дрібних деталей. Діти в кожній групі мають якомога швидше виявити наявні відмінності. Виграє група, яка перша називає правильну кількість відмінностей. Далі діти по черзі озвучують помічені відмінності.

9. Вправа ,,Художник”.

З групи вибирають двох дітей. Один – ,,художник”, а інший замовляє йому свій портрет. Решта дітей – глядачі. Художник уважно дивиться на замовника 1,5 – 2 хв, а потім повертається до глядачів і по пам’яті описує його зовнішність.

10. Вправа ,,Запам’ятай і намалюй”.

Ведучий демонструє протягом 3-5 с ряд простих геометричних фігур. Після цього кожен з дітей відтворює малюнок на папері по пам’яті.

11. Вправа ,,Єралаш”.

Що таке єралаш? Це безлад. Наприклад:

                     Злий кабан сидів на гілці. Пароплав ходив по клітці.

                     Соловей точив ікла. Дикобраз давав гудки.

                     Кішка фізику вчила. Маша хвостик свій ловила.

                     Буратіно шив собі штани. Кравець всі поїв млинці.

                     Їжак накритий до обіду був. Чиж вусами ворушив.

                     Рак літав під хмарами. Стіл ганявся за мишами.

                     Чайник стрибав у дворі. Хлопчик булькав на багатті.

Наведіть лад у вірші і тоді зникне єралаш.

12. Підведення підсумків заняття.

 

 

 

Заняття №10 ,,Музикант”

Мета: ознайомлення з професією музикант, вимогами та особливостями праці, розвиток образної пам'яті, уваги, уяви, творчості.

Хід заняття

1. Розминка-веселинка ,,Танок-феєрверк”.

Спочатку необхідно обговорити з дітьми, які бувають феєрверки (форми, кольори, звуки). А потім запропонувати дітям перетворитися на святковий феєрверк, злетіти у повітря з голосним криком і повільно опуститися на землю з тихим звуком. Повторити декілька разів.

2. Казка ,,Флейта і Вітер”

У саду на лавці сидів Музикант. Він грав на флейті. До його чудової пісні прислухалися й пташки, і дерева, і квіти. Навіть Вітер приліг під кущем і з подивом слухав гру на флейті. Грав Музикант про сонце в блакитному небі, про біленьку хмаринку, про сіреньку пташку-жайворонка й про щасливі дитячі очі.

Замовкла пісня, поклав Музикант флейту на лаву й пішов до хати. Підвівся Вітер з-під куща, прилетів до флейти та й подув з усієї сили.

Загула флейта, мов осіння непогода під стріхою. Подув Вітер ще дужче, а флейта не грає – гуде та й гуде.

,,Чому ж це так? – думає Вітер.– Адже я залюбки можу вирвати дуба з корінням, скинути дах із хатини. Чому ж флейта не підкоряється мені – не грає?”

В. Сухомлинський

3. Розповідь про професію музиканта.

,,Для того, щоб грати на флейті, треба мати здібності до музики – ось чого бракувало могутньому Вітру, – нагадує Пані Казка. – Без здібностей неможливо стати музикантом, який своєю грою зачаровує слухачів”.

Термін ,,музикант” застосовують до будь-якої людини, яка займається музикою (мистецтво організації музичних звуків). Багато хто любить музику, деякі нею займаються, а обраним дано талант музиканта.

Музикантами прийнято називати не тільки тих, хто грає на якомусь музичному інструменті, але й співаків, а ще тих, хто пише музику. Музиканти-любителі займаються музикою для душі, для себе або вузького кола людей, професійні музиканти заробляють музикою на життя.

Професія музиканта настільки ж давня, наскільки й сама музика. З появою перших музичних інструментів з’явилися й перші музиканти. Вони були головними дійовими особами в ритуальних танцях і співах, обрядових традиціях, релігійних заходах. Так як всі ці моменти відігравали важливу роль в житті древніх народів, то і роль музиканта була вельми почесною.

Для нас з вами музика – це розвага. У нашому розпорядженні радіо і телебачення, диски та концерти, інтернет та музичні ролики – обсяг музичного матеріалу величезний. Хороший музикант вміє за допомогою музики висловлювати свої думки, передавати настрої, викликати у нас позитивні емоції.

Щоб стати таким музикантом, потрібно мати талант, вроджені здібності до заняття музикою. Складно бути музикантом, не маючи гарного слуху й голосу! Але будь-який талант треба розвивати. Тільки виключно обдарованим особистостям вдається самостійно вирости в професійного музиканта.

Музичну освіту можна отримати в музичних школах, спеціалізованих училищах та профільних інститутах. Але, на жаль, навіть найкраща освіта не гарантує успіх і популярність музиканта. Слава музиканта – це явище, яке не залежить від якихось певних факторів. Музикантом треба народитися, цю професію потрібно щиро любити й присвячувати їй себе цілком, бути цікавим і потрібним публіці – тільки так можна реалізувати себе у цій професії.

4. Актуалізація знань про казкових персонажів.

Ведучий: ,,Пригадайте казкового героя, який би творив дива своєю музикою” (для допомоги запропонувати обговорити казку Сельми Лагерльоф ,,Чудова подорож Нільса з дикими гусьми”, в якій маленький хлопчик Нільс своєю грою на чарівній сопілці звільняє місто від нападу величезних щурів, по мотивам казки існує мультфільм). Потім діти з допомогою ведучого роблять висновки про вплив музики на настрій, використовуючи власний досвід прослухування улюблених музичних творів.

5. Творче завдання ,,Наша казка про професію музиканта”.

Ведучий ставить перед дітьми завдання: придумати власну казку про професію музиканта. Діти самі вигадують казку про музиканта з власним сюжетом і по черзі її розповідають, зображуючи в одній дії вигадані діалоги. Допомагає почати казку ведучий (або хтось з дітей за власним бажанням): ,,Жив-був музикант, який умів дивовижно грати на…”, далі діти по черзі продовжують самостійно. Ведучий допомагає дітям дотримуватися сюжетної лінії. В кінці ведучий робить висновки від імені власної Пані Казки про дивовижну гру та професійні якості зображеного у казці музиканта.

6. Гра ,,Живий звук”.

Вчитель пропонує описати звук (дощ, дзвоник, скрип дверей). Для цього він запитує гравців: ,,Який він – товстий чи тонкий, широкий чи вузький, добрий чи злий, гострий чи тупий…”.

7. Гра ,,Де дзвенить дзвіночок?”

Одній дитині зав’язують очі хустинкою. Друга дитина ходить з дзвіночком по кімнаті й подзвонює ним у різних місцях. Перша відгадує, де подзвонили, називаючи місце звуку відносно себе: ,,Подзвонили праворуч від мене”, ,,Подзвонили зліва від мене” і т.д. Той , хто після умовної кількості дзвінків жодного разу не помилився, отримує дзвіночок і займає місце свого попередника.

8. Вправа ,,Впізнай за голосом”.

Діти утворюють коло, обирають ведучого. Він стає в центр кола із заплющеними очима й намагається впізнати дітей за голосом.

9. Вправа ,,Слухай оплески”.

Діти вільно рухаються по колу, коли ведучий плескає в долоні певну кількість разів, усі приймають відповідну позу (на 10-20 с).

10. Гра ,,Ехо”.

Ведучий простукує нескладний ритм. Діти по черзі повинні повторити запропоноване відлуння – ритм.

11. Гра ,,Вгадай мелодію”.

Ведучий дає дітям прослухати декілька секунд популярні мелодії пісень з дитячих мультфільмів. Діти мають вгадати назву пісні або з якого вона мультфільму.

12. Підведення підсумків заняття.

 

Заняття №11 ,,Зустріч із Майстром своєї справи”

Мета: розповідь про особливості професії запрошеного гостя, розвиток уміння слухати, створення ситуацій успіху.

Хід заняття

1. Гра ,,Хто найкмітливіший?”

Запрошений гість розповідає про свою професію, не називаючи її. Діти мають вгадати професію Майстра.

2. Бесіда про особливості професії запрошенного Майстра.

Діти задають Майстрові питання:

– Чому Ви обрали саме цю професію?

– Що у цій професії найцікавіше?

– Які є складності у Вашій професії?

– Що вона від Вас вимагає?

3. Вправа ,,Тінь”.

З групи вибирають двох дітей, один – ,,мандрівник”, другий – ,,тінь”, решта – глядачі.

,,Мандрівник” іде через поле, а за ним позаду на 2-3 кроки – його ,,тінь”, яка намагається скопіювати рухи. Бажано стимулювати ,,мандрівника” для виконання різних рухів: зірвати квітку, подивитися в далечінь, присісти, пострибати на одній нозі тощо.

4. Вправа ,,Найважча – найлегша професія”.

Дітям дається завдання подумати й назвати спочатку найважчі, на їхню думку, професії, потім – найлегші. У ході обговорення підсумувати, що кожна професія вимагає відповідальності, наполегливості та професіоналізму.

5. Вправа ,,Меблі”.

Учасникам гри пропонують уявити себе якимось предметом інтер’єру й зайняти відповідні місця в приміщенні. Один із гравців – ,,господар” кімнати – ознайомлюється з інтер’єром. Його можна уявити за допомогою виразних поз учасників гри. Після цього ,,господар” виходить із приміщення. Проте, з’являється його ,,син” - пустунчик і робить перестановку у приміщенні. ,,Господар” повинен усе розставити так, як було.

6. Підведення підсумків заняття.

 

Заняття №12 ,,Всі професії потрібні, всі професії важливі”

Мета: узагальнення знань про важливість кожної професії та праці людини, відповідальність та обов’язки кожної особистості.

Хід заняття

1. Розминка-гра ,,Не пропусти професію”.

Діти стають у коло й уважно слухають слова, які говорить ведучий. Щоразу, коли серед слів звучать назви професій, діти мають підстрибнути на місці.

Варіанти слів: яблуня, липа, роза, клумба, садівник, бджола, вулик, квітка, мед, бджоляр, машина, колесо, гараж, дорога, знак, водій, шланг, драбина, сокира, пожежа, дим, попіл, пожежник, книга, газета, стіл, лампа, журнал, бібліотекар, приймальня, документи, блокнот, ручка, секретар, халат, ліки, слухачка, термометр, лікар, дошка, журнал, діти, указка, зошити, ручка, вчитель, фарби, пензлик, картина, палітра, папір, художник, ноти, скрипка, мікрофон, піаніно, сцена, музикант.

2. Бесіда ,,Професії, про які розповіла нам Пані Казка”.

Проводиться обговорення професій, відтворених в казках. Дітям пропонується сказати, яка з цих професій найпотрібніша. При обговоренні ведучий має підвести дітей до думки, що всі професії потрібні, головне – любити свою справу та добросовісно виконувати свої професійні обов'язки.

3. Фінальне творче завдання ,,Зустріч власних казкових персонажів”.

Ведучий: ,,Давайте об’єднаємо всіх вигаданих нами казкових персонажів в одній казці, щоб кожний вигаданий вправний майстер своєї справи довів свою користь людям”.

4. Хвилинка-веселинка ,,Плутанина”.

Геть усе, усе на світі переплутав хлопчик Вітя. Каже: ,,Діти вчаться в полі, а комбайн працює в школі, всіх людей стрижуть в лікарні, а лікують в перукарні. Ми книжки берем в аптеці, ліки – у бібліотеці”.

От який Вітько дивак! Ти ж бо знаєш – це не так! Діти, звісно, вчаться в... (школі), а комбайн працює в... (полі), ми лікуємось в... (лікарні), а стрижемось в... (перукарні), ліки беремо в... (аптеці), а книжки – в... (бібліотеці).

5. Гра ,,Доповніть словечко – відгадайте загадку”.

Хто людей з біди рятує,

І хвороби всі лікує –

Призначає процедури,

І таблетки, і мікстури? (Лікар)

 

Біга пензлик по тканині,

Підкоряючись людині.

А людина творить свій

Неповторний світ живий (Художник)

 

Професії (це кожен знає!)

Важливішої немає!

Він – наставник і навчитель,

Мудрий, приязний… (Учитель)

 

Все в диму, все в куряві білій,

Дзвонять червоні автомобілі.

Мчать, наче буря,

Тривожно свистять,

Міддю червоною каски блищать.   (Пожежники)

 

Кожен з нас там має право

Взяти книжечку цікаву.

Не торговець, не аптекар,

Буду я – (Бібліотекар)

 

 

У нас цю професію знають усі:

Сидить за кермом вантажівки й таксі,

Вантаж і людей він по місту розвозить

У літню спекоту й зимові морози.    (Шофер)

 

Наш успіх полягає в тому, що приклад беремо́ у бджіл,

І, незважаючи на втому, працюємо для міст і сіл.

Хто цим займається – у того не може бути в серці зла,

Бо справжній мед – це дар від Бога, дар мудрості, добра, тепла!   (Бджолярі)

 

Інструмент бере у руки –

Линуть чисті, ніжні звуки.

Люди кажуть: ,,Це талант!”

Добре грає ……(Музикант)

6. Пантоміма ,,Зобрази професію”.

Діти по черзі жестами зображують пройдені професії, інші мають їх відгадати.

7. Заключні слова: ,,Наша зустріч підійшла до закінчення, але наші з вами подорожі Світом Професій з шановною Пані Казкою будуть продовжуватися. До нових зустрічей!”.

 

3.2. Заняття для учнів 2-их класів

 

Структура занять для учнів 2-их класів

 

Заняття №1 ,,Помандруємо з Казкою у Світ професій”

Мета: стимуляція пізнавального інтересу до професійного різноманіття.

Хід заняття

1. Розминка-гра ,,Усмішка по колу”.

2. Бесіда ,,Я вчуся тому, що…”

3. Вправа ,,Так і ні”.

4. Гра ,,Я досягну своєї мети, якщо буду…”

5. Вправа-роздум ,,Роздуми про майбутню професію”.

6. Бесіда ,,Продовжуємо знайомство з Пані Казкою”.

7. Підведення підсумків заняття.

 

Професії групи ,,людина – природа”

 

Заняття №2 ,,Фермер”

Мета: ознайомлення з професією фермер, основними вимогами, знаряддями праці, розвиток логічного мислення, уваги, пам'яті.

Хід заняття

1. Розминка-гра ,,Карлики й велетні”.

2. Казка про трудолюбивого фермера.

3. Ознайомлення з професією фермера.

4. Актуалізація знань про казкових персонажів.

5. Творче завдання ,,Наша казка про професію фермера”.

6. Вправа ,,У фермера було…”

7. Вправа ,,Впізнай за голосом”.

8. Гра ,,Череда”.

9. Вправа ,,Їстівне – неїстівне”.

10. Вправа ,,Тварини”.

11. Підведення підсумків заняття.

 

Заняття №3 ,,Ветеринар”

Мета: ознайомлення з професією ветеринар, умовами та особливостями праці, розвиток мислення, уваги, пам'яті.

Хід заняття

1. Розминка-гра ,,Слухай і почуй”.

2. Казка ,,Лікар Айболить”.

3. Ознайомлення з професією ветеринара.

4. Актуалізація знань про казкових персонажів.

5. Творче завдання ,,Наша казка про професію ветеринара”.

6. Вправа ,,Будь уважний!”

7. Вправа ,,Закінчи речення”.

8. Гра ,,Імітація звуків тварин”.

9. Гра-пантоміма ,,Зайчик – неслухняньчик”.

10. Підведення підсумків заняття.

 

Професії групи ,,людина – техніка”

 

Заняття №4 ,,Столяр”

Мета: ознайомлення з професією столяр, особливостями роботи, розвиток логічного мислення, довільної уваги, пам'яті, уяви.

Хід заняття

1. Розминка-гра ,,Хто швидший?”

2. Казка ,,Золотий ключик, або Пригоди Буратіно”.

3. Ознайомлення з професією столяра.

4. Актуалізація знань про казкових персонажів.

5. Творче завдання ,,Наша казка про професію столяра”.

6. Гра ,,Танграм”.

7. Гра ,,Меблі”.

8. Вправа ,,Уважні руки”.

9. Гра ,,Чарівний мішечок”.

10. Підведення підсумків заняття.

 

Заняття №5 ,,Електрик”

Мета: ознайомлення з професією електрик, вимогами до праці та її особливостями, розвиток просторової орієнтації, мислення, пам'яті, уяви.

Хід заняття

1. Розминка-гра ,,Подарунок жестом”.

2. Казка про Електрику.

3. Ознайомлення з професією електрика.

4. Актуалізація знань про казкових персонажів.

5. Творче завдання ,,Наша казка про професію електрика”.

6. Гра ,,Блискавка”.

7. Вправа ,,Струм”.

8. Вправа ,,Насос і м’яч”.

9. Гра ,,Обережно, електрика!”

10. Вправа ,,Якби зникла електрика?”

11. Підведення підсумків заняття.

 

Професії групи ,,людина – знакова система”

 

Заняття №6 ,,Бухгалтер”

Мета: ознайомлення з професією бухгалтер, основними вимогами та особливостями праці, розвиток пам’яті, уваги, мислення.

Хід заняття

1. Розминка-гра ,,Плутанина” (під музичний супровід).

2. Казка про цифри.

3. Ознайомлення з професією бухгалтера.

4. Актуалізація знань про казкових персонажів.

5. Творче завдання ,,Наша казка про професію бухгалтера”.

6. Вправа ,,Квадрат”.

7. Гра ,,Будь уважний”.

8. Вправа ,,Багато-один”.

9. Вправа ,,Знайди зайве слово”.

10. Підведення підсумків заняття.

 

Заняття №7 ,,Редактор”

Мета: ознайомлення з професією редактор, основними вимогами та особливостями праці, розвиток зорової пам’яті, уваги, мислення.

Хід заняття

1. Розминка-гра ,,Порядок у кімнаті”.

2. Казка про казочку.

3. Ознайомлення з професією редактора.

4. Актуалізація знань про казкових персонажів.

5. Творче завдання ,,Наша казка про професію редактора”.

6. Вправа ,,Хто в класі найуважніший”.

7. Вправа ,,Викресли букву А”.

8. Вправа ,,Закінчи речення”.

9. Коректурні проби відповідно віку.

10. Підведення підсумків заняття.

 

Професії групи ,,людина – людина”

 

Заняття №8 ,,Продавець”

Мета: ознайомлення з професією продавець, основними вимогами та особливостями праці, розвиток пам’яті, уваги, мислення.

Хід заняття

1. Розминка-гра ,,Чарівне слово”.

2. Арабська казка ,, Хитрий продавець”.

3. Ознайомлення з професією продавця.

4. Актуалізація знань про казкових персонажів.

5. Творче завдання ,,Наша казка про професію продавця”.

6. Вправа ,,Магазин”.

7. Вправа ,,У магазині дзеркал”.

8. Вправа ,,Заборонена цифра”.

9. Вправа ,,М’яч-з’єднувач”.

10. Гра ,,Чемно-нечемно”.

11. Підведення підсумків заняття.

 

Заняття №9 ,,Кухар”

Мета: ознайомлення з професією кухар, особливостями праці, розвиток пам’яті, уваги, мислення.

Хід заняття

1. Розминка-гра ,,Варенички”.

2. Казка ,,Торт у небі”.

3. Ознайомлення з професією кухаря.

4. Актуалізація знань про казкових персонажів.

5. Творче завдання ,,Наша казка про професію кухаря”.

6. Вправа ,,Танок спагеті”.

7. Гра ,,Кухар”.

8. Вправа ,,Смакові загадки”.

9. Гра ,,Кондитер”.

10. Вправа ,,Четвертий зайвий”.

11. Вправа ,,Продовж речення”.

12. Вправа ,,Відгадай загадку”.

13. Гра ,,Булочка з родзинками”.

14. Підведення підсумків заняття.

 

Професії групи ,,людина – художній образ”

 

Заняття №10 ,,Співак”

Мета: ознайомлення з професією співак, умовами та особливостями діяльності, розвиток уваги, слухового сприймання, пам’яті.

Хід заняття

1. Розминка-гра ,,Незвичайний хор”.

2. Казка ,, Співак Цвіркун”.

3. Ознайомлення з професією співака.

4. Актуалізація знань про казкових персонажів.

5. Творче завдання ,,Наша казка про професію співака”.

6. Вправа ,,Що звучить”.

7. Гра ,,Вгадай, з якого мультфільму”.

8. Вправа ,,Хор”.

9. Вправа ,,Хто найкращий співак”.

10. Гра ,,Мікрофон”.

11. Вправа ,,Хто покликав”.

12. Підведення підсумків заняття.

 

Заняття №11 ,,Актор”

Мета: ознайомлення з професією актор, особливостями діяльності, розвиток пам’яті, емоційної сфери, впевненості у собі, творчості.

Хід заняття

1. Розминка-гра ,,Зобрази річ”.

2. Вірш ,,Сповідь актора”.

3. Ознайомлення з професією актора.

4. Актуалізація знань про казкових персонажів.

5. Творче завдання ,,Наша казка про професію актора”.

6. Вправа ,,Вгадай героя телеекрану”.

7. Гра ,,Розсміши сумного клоуна”.

8. Вправа ,,Декламуємо вірші”.

9. Гра ,,Театр настрою”.

10. Вправа ,,Озвучування мультфільмів”.

11. Вправа ,,Театр одного актора”.

12. Гра ,,Зобрази емоцію”.

13. Підведення підсумків заняття.

 

Заняття №12 ,,Зустріч із Майстром своєї справи”

Мета: розповідь про особливості професії запрошеного гостя, розвиток уміння слухати, створення ситуацій успіху

Хід заняття

1. Гра ,,Хто найкмітливіший?”

2. Бесіда про особливості професії запрошенного Майстра.

3. Вправа ,,Заборонений рух”.

4. Вправа ,,Жіночі – чоловічі професії”.

5. Гра ,,Де дзвенить дзвіночок?”

6. Підведення підсумків заняття.

 

Заняття №13 ,,Всі професії потрібні, всі професії важливі”

Мета: узагальнення знань про важливість кожної професії та праці людини, відповідальність та обов’язки кожної особистості.

Хід заняття

1. Розминка-гра ,,Не пропусти професію”.

2. Бесіда ,,Професії, про які розповіла нам Пані Казка”.

3. Фінальне творче завдання ,,Конкурс власних казкових персонажів”.

4. Бесіда про професії батьків.

5. Гра ,,Допоможи казковому герою обрати свою казку”.

6. Гра ,,Закінчи речення – вгадай професію”.

7. Пантоміма ,,Зобрази професію”.

8. Заключні слова.

Плани-конспекти занять для учнів 2-их класів

 

Заняття №1 ,,Помандруємо з Казкою у Світ професій”

Мета: стимуляція пізнавального інтересу до професійного різноманіття.

Хід заняття

1. Розминка-гра ,,Усмішка по колу”.

Ведучий пропонує незвичні характеристики професій. А учні повинні назвати ті, які, на їхню думку, найбільше відповідають цій характеристиці, наприклад, ,,найзеленіша” професія?

– найрізнокольоровіша…

– найсолодша…

– найволохатіша…

– найсмішніша…

– найгрошовитіша…

2. Бесіда ,,Я вчуся тому, що…”

Для вас, звичайно, не секрет, що вчитися люблять далеко не всі. Навіть більшість учнів далеко не в захваті від навчання, не люблять прикладати для цього зусилля, взагалі погано уявляють, для чого потрібно вчитися. Але так влаштований світ: дорослі працюють і заробляють гроші, а учні вчаться. Не всі дорослі люблять свою роботу, але вони повинні працювати, щоб отримувати гроші. І не всі учні люблять свою школу, але вони повинні вчитися, щоб отримувати знання. Народна мудрість каже:

– Наука для людини – як сонце для життя.

– Хто знання має, той мур зламає.

– Наука в ліс не веде, з лісу виводить.

– Навчання і труд поруч ідуть.

Дуже важливо розуміти, що навчатися потрібно, а знання необхідні. Для чого ти ходиш до школи? Які причини заставляють тебе вчитися? Запропонувати учням вибрати свій варіант відповіді на питання ,,Чому ти вчишся?”, потім разом поміркувати на тему мотивації навчальної діяльності:

1. Так сказал батьки.

2. Щоб здобути освіту.

3. Щоб бути кращим учнем.

4. Щоб одержувати високі бали.

5. Щоб мати друзів.

6. Щоб пізнавати нове.

7. Щоб гратися.

8. Щоб хвалили дорослі (батьки, вчителька).

9. Бо вчаться усі діти.

10. Хочу радувати ближніх.

11. Хочу отримати винагороду.

Чому навчання є важливою роботою ?

Навчання у школі – це теж робота. Тому що до навчання діти докладають фізичних та розумових зусиль. Без навчання не буде професії.

Нині у світі налічується величезна кількість професій. Кожна з них має свої особливості, багато й спільного. Щоб полегшити вибір професії, наводимо класифікацію професій. У нашій країні загальновизнаною й найпопулярнішою є психологічна класифікація, запропонована Є. Клімовим.

За предметом праці професії поділяються на: ,,людина – техніка”, ,,людина – природа”, ,,людина – людина”, ,,людина – знакова система”, ,,людина – художній образ”.

Професії типу ,,людина – природа” спрямовані на об'єкти живої природи: тварин, рослин, мікроорганізмів. Людині, яка обирає професію типу ,,людина – природа”, необхідна любов до рослин і тварин, гарна уява, спостережливість, фізична витримка.

Люди, які обрали професії типу ,,людина – художній образ”, – зазвичай творчі особистості. У них від народження є талант до мистецтва, живопису, музики.

Професії типу ,,людина – техніка” спрямовані на роботу з апаратурою, технікою, різними механізмами.

Професії типу ,,людина – людина” спрямовані на людину. Ці професії пов'язані з навчанням, вихованням, обслуговуванням і керівництвом людьми.

Професії типу ,,людина – знакова система” спрямовані на обробку інформації у вигляді знаків, графіків, креслень.

3. Вправа ,,Так і ні”.

Зачитуються твердження, учні вибирають свою позицію-відповідь.

1. На уроки я йду із задоволенням?

2. Є урок, який проходить найшвидше?

3. Мені подобається вчителька?

4. На всіх уроках я відпочиваю навчаючись?

5. На уроках весело?

6. На уроках я почуваю себе вільно?

7. Всі предмети мені знадобляться в житті?

8. Я ходжу до школи, тому що там мої друзі?

4. Гра ,,Я досягну своєї мети, якщо буду…”

Ведучий: ,,Для того, щоб гарно вчитися та досягнути своєї мети, необхідно прикласти певні зусилля. Адже, як каже прислів'я, ,,під лежачий камінь вода не тече”. Зараз ми з вами пограємо у гру – я буду називати слова, а ви, коли почуєте слово, яке вам в цьому допоможе, маєте двічі плеснути в долоні”.

Ведучий називає якості характеру (незрозумілим для дітей дає коротку характеристику): відповідальний, працьовитий, ледачий, цілеспрямований, недбалий, терплячий, наполегливий, неуважний, дисциплінований, організований, невимогливий, самостійний, рішучий.

5. Вправа-роздум ,,Роздуми про майбутню професію”.

Ведучий зачитує вірш О. Орача ,,Ким бути”:

Той хоче бути космонавтом,

Той капітаном хоче буть...

Я теж подумав: ким же стати,

Яку в житті обрати путь?

Звичайно, лікарем би добре...

Або артистом – слава й честь!..

Чи прикордонником хоробрим. –

Наказ: ,,Назад – ні кроку!” –

,,Єсть!!!”

А можна б інженером стати,

Учителем – дітей учить.

Складним наукам научити,

І головній науці – жить.

Професій безліч є цікавих,

Але свою вгадати як –

Щоб добре діло й добра слава?

І я собі міркую так…

Далі кожний має висловити свою думку, як обрати ,,свою” професію.

6. Бесіда ,,Продовжуємо знайомство з Пані Казкою”.

Ми продовжуємо захоплюючу подорож чарівними стежинами Світу професій з нашою вірною супутницею шановною Пані Казкою – дорогоцінною скарбницею мудрості, та її вірними, незамінними помічниками – Оповіданнями, Загадками та Віршами.

Наша давня знайома Пані Казка засуджує неправду, жорстокість, заздрощі й підступність, утверджує чуйність, справедливість, милосердя та добро. Вона збагачує нас духовно та пробуджує найкращі почуття, вчить шанувати Людину-Трудівника, дбайливо ставитися до її творінь, поважати труд та всі без винятку професії. Отож, знову в путь!

7. Підведення підсумків заняття.

 

Заняття №2 ,,Фермер”

Мета: ознайомлення з професією фермер, основними вимогами, знаряддями праці, розвиток логічного мислення, уваги, пам'яті.

Хід заняття

1. Розминка-гра ,,Карлики й велетні”.

Гравці ходять по колу, поклавши руки на пояс. Коли ведучий поперемінно подає команди: ,,Карлики” або ,,Велетні”, діти повинні, продовжуючи йти, напівприсісти або піднятися на носочки.

2. Казка про трудолюбивого фермера

На одному хуторі жив-був фермер, була у нього дружина, мав він стареньку машину ,,Жигулі”. З ранньої весни й до пізньої осені обробляв він своє поле, сіяв жито-пшеницю, яке потім продавав. Мріяв фермер купити хорошу машину, якою б міг возити своє зерно в інші країни, але грошей не вистачало.

От і вирішив він разом з дружиною заробити грошей. Із власного борошна напекли вони купу млинців, зробили діжку соку з фруктів, які вирощували у своєму садочку й повезли на базар. Швидко розійшлися смачні млинчики й сік. Підприємливий фермер вирішив купити лотерейні білети, а раптом щось виграє!

Пройшов час. Якось увечері сидів фермер разом з дружиною біля телевізору, а тут показують, які номери лотереї розігруються. Аж раптом випав виграш на його лотерею! Зрадів фермер своєму щастю. Купив він фуру ,,MAN”. І вирішив спробувати щастя ще раз. Дружина напекла 200 смачних тортів, 300 млинців, завантажили все це в машину та поїхали на ринок. Швидко все розпродали, бо покупцям подобалися торти й млинці: вони замовляли ще і ще.

А весною фермер засіяв ще більше полів зерном, адже треба було мати багато курей, які б несли яйця; корів, що давали молоко, сметану, масло. Важко трудилися фермер разом з дружиною, але й статки мали великі. Тільки тепер вони возили торти й млинці не тільки на ринок, але й дітям у дитячі будинки, старим одиноким людям, які жили в інтернатах.

Так жили-поживали фермер і його дружина, мали й статки, і втіху від роботи, і радість від людської вдячності.

Р. Мартинов

3. Ознайомлення з професією фермера.

Пані Казка зобразила не тільки такі професійно важливі якості фермера, як працьовитість, витривалість, підприємливість, але й оптимізм, здатність не пасувати перед неприємностями. А ще – вміння прорахувати наперед свої кроки та передбачити можливі труднощі, щоб збільшити обсяги реалізації продукції. ,,Мало сподіватися на щасливий випадок, треба покладатися на свої власні сили й постійно рухатися вперед, не тупцювати на одному місці!” – підсумовує Пані Казка.

Фермер – це працівник, зайнятий індивідуальним підприємництвом у сфері виробництва сільськогосподарської продукції, має власне багатопрофільне або спеціалізоване (тваринництво, овочівництво, бджільництво тощо) господарство.

Особливості роботи: організація переробки, зберігання й збуту с/г продукції на основі сучасних технологій.

Найчастіше фермер веде господарство не сам, а запрошує декількох найнятих робітників, кооперуючись з членами власної сім'ї або з іншими фермерами. Коло його діяльності, зазвичай, досить широке – це і власне робота, спрямована на вирощування рослин (сіяння, прополювання, поливання, збір урожаю тощо) або утримання тварин (годівля, випасання, доїння тощо) та інші функції. Часто фермер особисто бере участь в будівництві сільськогосподарських споруд, управляє технікою й виконує її дрібний ремонт, шукає ринок збуту своїй продукції, доставляє її на закупівельні пункти або безпосередньо торгує нею тощо. Йому доводиться бути ,,майстром на всі руки”. Робота виконується як у виробничих приміщеннях (теплиця, корівник тощо), так і на свіжому повітрі, в будь-яку погоду.

Вимоги до індивідуальних рис: фермер – це стан душі і світогляд, в першу чергу! Щоб фермерство було вигідною справою, доводиться багато працювати, не дивлячись на різні складнощі. Тому фермер має бути сильним і витривалим, працьовитим і оптимістичним, уміти переносити несприятливі погодні умови і невдачі.

Вимоги до професійної підготовки: знання з рослинництва, дендрології, бджільництва, птахівництва, тваринництва, ветеринарії, санітарії тощо. Досвід роботи з сільськогосподарською технікою. Фермерство – це дуже ризикована справа, в ній багато що залежить не від людини, а від погоди, ринку і його величності випадку. Дана професія не потребує суворих вимог до освіти, її може замінити досвід роботи в сільському господарстві чи курси по ремонту техніки. Часто вимагаються знання бухгалтерії і права, селекції і ветеринарії.

Споріднені професії: тракторист, овочівник, тваринник, агроном.

4. Актуалізація знань про казкових персонажів.

Ведучий: ,,Пригадайте казкового героя, який розводить та доглядає за тваринами чи птахами, вирощує рослини як вже знайомий вам фермер. Або казку, в якій зображене фермерське господарство, адже існує багато казок про тварин та птахів, вирощування рослин (той же землероб, іноді змальований в казках з конем та плугом, що оре землю)”. Діти з допомогою ведучого називають відомих їм казкових персонажів, яких можна охарактеризувати як спеціалістів з розведення та догляду за тваринами чи птахами, обговорюють їхні професійні властивості, які розкриваються в даному художньому творі чи мультфільмі. Ведучий допомагає побачити деяких казкових персонажів в іншому професійно спрямованому ракурсі. Наприклад, у казці ,,Ріпка” дід виростив небувалих розмірів ріпку, якій міг би позаздрити найкращий фермер; або у мультфільмі ,,Вершки та корінці” працьовитий селянин не тільки вирощує чудо-врожай, але й завдяки кмітливості виходить з досить важкого положення з ведмедем (проявляє якості фермера: кмітливість та працьовитість). Або у казці Г.К. Андерсена ,,Гидке каченя”, по мотивам якої знято мультфільм, події розгортають на фермерському пташнику (пташине господарство, де розводять свійську птицю).

5. Творче завдання ,,Наша казка про професію фермера”.

Ведучий ставить перед дітьми завдання: придумати власну казку про професію фермера. Діти самостійно вигадують казку про фермера з власним сюжетом і по черзі її розповідають, зображуючи вигадані діалоги. Починає казку ведучий (або хтось за власним бажанням): ,,Жив-був фермер, який розводив…”. Далі діти по черзі продовжують самостійно. Ведучий допомагає дітям дотримуватися сюжетної лінії. В кінці ведучий робить висновки від імені власної Пані Казки про професійні якості зображеного у казці фермера.

6. Вправа ,,У фермера було…”

Ведучий 1 раз називає різну кількість домашніх тварин і птиці, а учні по черзі мають повторити точну кількість.

Варіанти: У фермера було:

1. 6 корів, 5 овець, 13 гусей, 14 курей.

2. 8 курей, 12 гусей, 10 корів, 15 овець.

3. 10 кіз, 7 коней, 20 гусей, 30 овець.

4. 15 овець, 18 гусей, 13 корів, 25 качок і т.д.

7. Вправа ,,Впізнай за голосом”.

Діти утворюють коло, обирають ,,фермера”. Він стає в центрі кола із заплющеними очима й намагається впізнати дітей за голосом. Діти імітують звуки домашніх тварин і птахів.

8. Гра ,,Череда”.

Діти займають в приміщенні певні місця. ,,Фермер” запам'ятовує, хто де стоїть. Потім виходить за двері. Учасники міняються місцями. ,,Фермер” заходить і має кожного повернути на своє місце. Кількість учнів – від 7-8 і більше.

9. Вправа ,,Їстівне – неїстівне”.

Ведучий називає слова. Якщо трапляється їстівний предмет, необхідно швидко встати з місця й знову сісти.

10. Вправа ,,Тварини”.

Із запропонованих малюнків обрати тварин для фермерського господарства і обґрунтувати свій вибір.

11. Підведення підсумків заняття.

 

Заняття №3 ,,Ветеринар”

Мета: ознайомлення з професією ветеринар, умовами та особливостями праці, розвиток мислення, уваги, пам'яті.

Хід заняття

1. Розминка-гра ,,Слухай і почуй”.

Учням пропонують уважно слухати слова, які говорить ведучий і плескати в долоні щоразу, коли трапляється назва тварини.

Увага! Почали: шафа, собака, кінь, ліжко, кіт, потяг, горобець, машина, ворона, книжка, корова, коза, сонце, квіти, ведмідь, зайчик.

2. Казка ,,Лікар Айболить”

Багато хто з вас чув казку про доброго лікаря Айболита:

,,Добрий лікар Айболить! Він під деревом сидить.

Лікуватись не боїться і корова, і вовчиця,

І жучок, і черв’ячок, і ведмедиця!

Полікує, зцілить в мить добрий лікар Айболить!

І лисиця до нього прийшла: ,,Ой, мене покусала бджола!”

І Барбос підібрав куций хвіст: ,,Мене дзьобнула курка у ніс!”

І прискакала зайчиха, і заридала: ,,Ай, ай! Мій зайчик упав під трамвай!

Мій зайчик, мій пайчик упав під трамвай!

Бігав він вздовж доріжки, і йому перерізало ніжки,

Тож тепер він кульгавий, кривий, бідний хлопчик малесенький мій!”

І сказав Айболить: ,,Від біди подавай-но його сюди!

Я пришию новенькі дві ніжки, знову він побіжить вздовж доріжки”.

І принесли зайчатка малого, такого сердегу, кривого,

І лікар пришив йому ніжки, і заєнько бігає знову.

А з ним і зайчиха-мати теж узялась танцювати,

І сміється вона, і кричить: ,,Ну, спасибі тобі, Айболить!”

Навіть у далеку Африку мчить Айболить допомагати хворим звірятам:

,,…І біжить лікар до бегемотиків, і хлопає їх по животиках,

По черзі маляткам дає шоколадку, і ставить, і ставить їм градусники!

І до смугастих біжить тигреняток.

До бідних горбатих малих верблюжаток…

Десять ночей Айболить не їсть, не п’є і не спить,

Десять ночей підряд лікує сердешних звірят…

І ставить, і ставить їм градусники…

…Слава, слава Айболитю! Слава добрим лікарям!”

К. Чуковський (Переклад з рос. – Галина Верд)

3. Ознайомлення з професією ветеринара.

Казковий лікар Айболить, так яскраво змальований нам Пані Казкою, завжди готовий допомогти хворим звірятам і вдень, і вночі, незалежно від пори року та далекої відстані. І всі звірята знають, що у разі хвороби він завжди примчить їм на допомогу.

Ветеринар – це лікар, що спеціалізується на лікуванні тварин.

З тих пір, як людина приручила тварин, з'явилася необхідність стежити за станом їхнього здоров'я. Адже брати наші менші так само, як і люди, страждають від різноманітних хвороб.

Професійні обов'язки та напрямки роботи: ветеринар займається лікуванням та профілактикою хвороб тварин, проведенням різних медичних і косметичних процедур, у тому числі операцій, а також здійснює ветеринарно-санітарний контроль при виробництві та реалізації продуктів тваринництва. Робота його може проводитися в спеціально обладнаному приміщенні (клініці, лабораторії), вдома або на відкритому повітрі. Ветеринар може працювати у спеціалізованих ветеринарних клініках і аптеках, в організаціях, що переробляють і реалізовують продукцію тваринництва, на фермах, в зоопарках, цирках та інших місцях, де перебувають тварини. Він несе відповідальність за дотримання зоогігієни на фермах, санітарний стан інвентарю, складає раціон харчування тварин, робить щеплення від інфекційних захворювань, приймає роди.

Особисті якості: ветеринарові потрібна розвинена спостережливість, хороша пам'ять, логічне мислення, терпіння і доброзичливе ставлення до тварин. Йому необхідно мати сильні й спритні руки для утримання тварин і проведення процедур. При виборі професії ветеринара, в першу чергу, необхідно керуватися любов'ю до тварин. Цю любов прекрасно відчувають чотириногі пацієнти, тому від одного лікаря вони згодні витерпіти найболіснішу процедуру, а іншому не дадуть навіть оглянути себе. Талант ветеринара – це дар.

Для отримання професії необхідна вища освіта в спеціалізованих вузах.

Споріднені професії: ветеринарний фельдшер, зооінженер, технолог з виготовлення кормів.

4. Актуалізація знань про казкових персонажів.

Ведучий пропонує дітям пригадати казки, в яких надавалася б допомога хворим тваринам, та обговорити особливості праці казкових персонажів (або героїв мультфільмів), які допомагають хворим тваринам.

5. Творче завдання ,,Наша казка про професію ветеринара”.

Діти вигадують казку про ветеринара, початок казки: ,,Одного разу всі звірі в лісі захворіли…”, або власний варіант. В кінці ведучий робить висновки від імені власної Пані Казки про необхідність допомоги хворим тваринам.

6. Вправа ,,Будь уважний!”

Діти крокують під мелодію маршу. На слово ,,зайчики”, вимовлене ведучим, вони повинні почати стрибати; на слово ,,коники” – ніби бити ,,копитами” об підлогу; ,,раки” – задкувати; ,,пташки” – бігати, розкинувши руки; ,,лелека” – стояти на одній нозі.

7. Вправа ,,Закінчи речення”.

Діти сідають у коло. Ведучий кидає м’яч та говорить початок речення. Дитина, яка зловила м’яч, має закінчити речення й повернути м’яч ведучому. І так далі. Дитина, яка двічі не змогла закінчити речення, вибуває з кола та уважно стежить за продовженням гри.

Варіанти речень:

Собака гавкає, а кіт…

Уночі темно, а вдень…

Трава зелена, а небо…

Узимку холодно, а влітку…

Усі їдять ротом, а слухають…

Уранці ми снідаємо, а вдень…

Пташка літає, а змія…

У людини дві ноги, а у собаки…

8. Гра ,,Імітація звуків тварин”.

Ведучий пропонує дітям по черзі імітувати звуки тварин або птахів: з жалібними інтонаціями в голосі – ,,тварина захворіла”, потім з веселими – ,,тварина одужала”.

9. Гра-пантоміма ,,Зайчик – неслухняньчик”.

Ведучий читає уголос вірш Т. Лисенко ,,Зайчик – неслухняньчик”, діти за допомогою міміки й жестів зображують сюжет вірша. Ведучий жестами може допомагати. Варіант гри: діти стають попарно, зображуючи ,,маму-зайчиху” та ,,зайчика-неслухняньчика”, й кожний гравець за допомогою міміки та жестів зображує без слів свою роль під час читання ведучим віршика.

Заболіло в зайця вухо:

Не хотів він маму слухать,

Зайчик шапки не носив,

Довгі вушка застудив.

Мама сина лікувала:

В вушко ліки заливала,

Мазями розтерла спинку,

Дала чаю із малинки.

Вигріла гарненько вушко,

Вклала сина на подушку,

Заспівала колисанку –

Спи, ріднесенький, до ранку.

Мама сина врятувала,

Лагідно поцілувала,

Не болить в маляти вухо,

Буде зайчик маму слухать!

10. Підведення підсумків заняття.

 

Заняття №4 ,,Столяр”

Мета: ознайомлення з професією столяр, особливостями роботи, розвиток логічного мислення, довільної уваги, пам'яті, уяви.

Хід заняття

1. Розминка-гра ,,Хто швидший?”

Учасники гри ходять колами навколо трьох стільців. По команді ведучого кожний намагається сісти першим. Хто не встиг, вибуває з гри. Поступово кількість учасників і стільців зменшується, в кінці залишаються два учасники з одним стільцем.

2. Казка ,,Золотий ключик, або Пригоди Буратіно”

Давним-давно, в одному містечку жив старий столяр Джузеппе. Одного разу потрапило йому під руку поліно, що вміло… розмовляти! Джузеппе подарував балакуче поліно своєму другові Карло, який змайстрував з нього дерев'яну ляльку й назвав її Буратіно.

Буратіно виявився легковажним і пустотливим дерев'яним хлопчиком: не прислухався до розумних порад свого батька, не хотів ходити до школи. Потім потоваришував з жебраками-волоцюгами жадібним котом Базиліо та хитрющою лисицею Алісою, які його обдурили та виманили всі гроші. Потрапивши в гості до вихованої дівчинки Мальвіни, Буратіно вразив її своєю невихованістю.

Зазнавши різних захоплюючих та небезпечних пригод, йому нарешті пощастило: Буратіно дістав від старої черепахи Тортіли золотий ключик, та, уникнувши переслідувань злого директора лялькового театру Карабаса Барабаса, відкрив золотим ключиком потаємні дверцята. За ними виявився новий ляльковий театр, в якому ляльки почали давати веселі вистави.

3. Ознайомлення з професією столяра.

,,Столяр – Майстер своєї справи – це справжній чарівник, здатний із шматка деревини та спеціальних столярних інструментів створити справжні витвори мистецтва, які, крім своєї краси, ще й служать людині довгі роки, радуючи її око”, – промовляє Пані Казка.

Обробка деревини – одне з найдавніших ремесел, опанованих людиною. Майже всі матеріальні речі, які оточували людину, виготовляли раніше із дерева. Фахівці, які працювали з деревиною, завжди були у пошані. Тому й в казках часто фігурує столяр-трудівник, який виготовляє з дерева вироби, що вражають людину своєю майстерністю.

З плином часу життя вносило зміни в столярну справу, застосовувалися нові технології. З поширенням індивідуального житлового будівництва зріс попит на оригінальні високоякісні столярні вироби, й праця столяра стала більш творчою та відповідальною.

Столяр – це фахівець, який займається обробкою дерева та виготовленням з нього виробів.

Зміст праці. Столяр, на відміну від тесляра, займається тоншою обробкою деревини, виготовленням виробів з неї, при необхідності монтажем дерев’яних виробів на будівельних об'єктах. Столяр – багатопрофільна професія. Столяр виготовляє меблі, бере участь у будівництві: виготовленні й монтажі дверей та вікон меблів, що вбудовуються, монтажі перегородок, врізанні замків, ручок, облицюванні стін дерев'яними панелями, а також виготовленні будь-яких виробів з дерева: бігових лиж, вішалок, карнизів та ін.

Столяр у своїй роботі працює також з матеріалами, що замінюють дерево, з різними видами кріплення й монтажу виробів, металевими шурупами, скобами, цвяхами, клеями, матеріалами, необхідними для облицювання, обтягування, обробки дерев'яних виробів (плівками, лаками, фарбами, тканинами).

Умови праці столяра можуть бути різноманітні в залежності від виду виконуваних робіт. Якщо столяр бере участь у виготовленні виробу, то, як правило, він працює в приміщенні – у майстерні чи в цеху. Робоче місце столяра – найчастіше верстат чи його сучасні різновиди. Столяр закріплює дерев'яні заготівлі, робить розмітку й обробку виробу по наявному кресленню. У випадку якщо роботою столяра є монтаж виробів (вбудованих меблів, вікон, дверей та ін.), його робочим місцем є ті об'єкти, на яких виробляється монтаж.

Області застосування. Столяри вимагаються на фабриках по виробництву меблів, вікон, дверей, будь-яких виробів з дерева, а також у відділах і на підприємствах, що здійснюють монтаж і ремонт дерев'яних виробів. Також професія столяра задіяна в будівництві, при зведенні й реконструкції будинків, а також в організаціях, що займаються ремонтом квартир, будинків і офісів, для виготовлення й установки вікон, дверей, підвіконь, порогів, поруччя й для внутрішньої обробки приміщення (наприклад, прикраса стель, облицювання стін, плінтусів і т.д.).

Необхідні якості: добре розвинуте просторове мислення, щоб по кресленню представляти зовнішній вигляд виробу, етапи його обробки, види з'єднання і т.д. Столяр повинний мати гарний зір. Також потрібен гарний дотик, тому що йому доводиться визначати навмання рівність, гладкість деталей і їхніх елементів. Столяр має бути акуратним та терпеливим, мати розвинену образну пам’ять, уяву. Столяр має мати естетичний художній смак та творче мислення, майстерність.

Для більш успішної діяльності необхідне знання математики, фізики, хімії, креслення. Професія вимагає рівня початкової професійної освіти, здобутої в професійних технічних училищах чи на виробництві.

Споріднені професії: тесляр, інженер-технолог по виробництву й обробки деревини, інженер-конструктор.

4. Актуалізація знань про казкових персонажів.

Ведучий: ,,Спробуйте пригадати казки, в яких були б зображені незвичайні дерев’яні вироби вправним майстром по дереву, що творить справжні дива”. Діти пригадують казкового персонажа, якого можна було б охарактеризувати як спеціаліста по виготовленню виробів з деревини, та обговорюють особливості його діяльності. Щоб полегшити завдання, наводиться приклад народної казки ,,Летючий корабель” (мультфільму), в якій добрий водяний допомагає сажотрусу Іванку побудувати з дерева літаючий корабель, на якому він разом з нареченною царівною втікає від жадібного царя та підступного багатія Полкана. У казці ,,Зайчикова хатка” зайчик майстерно побудував з дерева (лубу) хатинку, проявивши якості справжнього столяра; у казці ,,Теремок” звірі (мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик, лисичка-сестричка та вовчик-братик) виконували столярні роботи – ,,колоди носили, дошки пиляли” – та збудували собі теремок.

5. Творче завдання ,,Наша казка про професію столяра”.

Завдання для дітей – вигадати казку, в якій фігурує столярна майстерність. Ведучий допомагає розпочати: ,,Жив-був вправний столяр. Одного разу з дерева він витесав…”. Далі діти мають продовжити казку самостіно, в кінці – зробити висновок від імені власної Пані Казки про професійні якості зображеного у казці столяра.

6. Гра ,,Танграм”.

Квадрат розрізається певним чином. У результаті виходить 11 частин: 2 квадрати, 4 трикутники, 5 прямокутників (4 маленьких і 1 великий). Дітям пропонують, комбінуючи, отримати різні предмети, які виготовив столяр (стіл, стільці, та ін.).

7. Гра ,,Меблі”.

Учасникам гри пропонують уявити себе якимось предметом інтер’єру та зайняти відповідні місця в приміщенні. Один із гравців – ,,господар” кімнати – ознайомлюється з інтер’єром. Його можна уявити за допомогою виразних поз учасників гри. Після цього ,,господар” виходить із приміщення. Проте, з’являється його ,,син”-пустунчик і робить перестановку у приміщенні. ,,Господар” повинен усе розставити як було.

8. Вправа ,,Уважні руки”.

Ведучий зачитує низку слів, у яких є звуки ,,і”, ,,й” та без них. Діти уважно слухають, і якщо в слові є звук ,,і” – піднімають праву руку, якщо є звук ,,й” – ліву, якщо немає жодного з вказаних звуків – руки залишаються на колінах.

Варіанти слів: ліфт, йод, метрополітен, інженер, горобець, олівець, перо, алмаз, буйвіл, вагон, золотогривий, прогулянка, байдарка, вчений, диктант, долонька, сусіди, перший, підйом, айва, солома, гнучкий, яйце, хліб, театр, літак, ведмідь, двійка, змійка, балалайка, лінійка, кінець.

9. Гра ,,Чарівний мішечок”.

Ведучий кладе в непрозорий мішечок 5-6 предметів незвичайної форми. Гравці розбиваються на дві команди. Члени обох команд мають обмацати згорток та визначити на дотик предмети. Перемагає та команда, яка правильно назвала більшу кількість предметів.

10. Підведення підсумків заняття.

 

Заняття №5 ,,Електрик”

Мета: ознайомлення з професією електрик, вимогами до праці та її особливостями, розвиток просторової орієнтації, мислення, пам'яті, уяви.

Хід заняття

1. Розминка-гра ,,Подарунок жестом”.

Ведучий: ,,Ви любите діставати подарунки? А дарувати їх іншим? А чи звернули ви увагу на те, що іноді, коли ми про щось розповідаємо, то користуємося при цьому жестами (рух людського тіла, що має певне значення)? Давайте з допомогою жестів подаруємо один одному подарунки, і кожний має вгадати, що йому подарували”. Діти по колу передають один одному подарунок жестом і відгадують його.

2. Казка про Електрику

Колись, дуже давно, на планеті Земля жила загадкова Електроенергія. Вона була дуже корисною та потрібною людям. Тому, що Електрика давала всім дорогоцінне світло й тепло.

Спочатку весь люд дуже бережливо, з любов’ю, ставився до неї. Люди вимикали світло, коли в ньому не було потреби, користувалися Електроенергією тільки при необхідності. Але з плином часу, вони звикли й почали забувати про дбайливе використання. Електрика поступово стала помічати, як люди не економлять її. Вона засмутилася, адже так сильно хотіла слугувати людям. Тому Електрика вирішила піти від них. Йшла вона дуже довго через річки, поля, ліси. За цей час дуже втомилася, вибилася з сил. Аж раптом вона задумалася про людей. Як там вони живуть без неї весь цей час? Людям, напевно, доводиться скрутно. Адже пропало світло в оселях. В будинках зупинились ліфти. Удень виручає Сонечко, але ж увечері, Землю накриває темрява й морок.

Замислилася Електроенергія й вирішила знову повернутися до людей. Але при умові, що люди бережливо ставитимуться до неї. І ось, нарешті, Електрика повернулася. Люди дуже зраділи. Потім Електроенергія сказала всім людям, що вони завжди мають економно ставитися до її ресурсів. А якщо не будуть економити, то знову зостануться без світла й тепла!

І з того часу, ми – люди, стали поважати, шанувати Електроенергію та все, що вона нам дає. А також обережно з нею поводитися, дотримуючися всіх необхідних правил безпечної поведінки з електроприладами.

(З дитячих казок про електроенергію)

3. Ознайомлення з професією електрика.

,,Для того, щоб зрозуміти, наскільки для нас важлива електрика, – каже Пані Казка, – спробуйте прожити без неї всього кілька днів. Вже навіть під кінець першого дня ви зрозумієте, наскільки електрика нам необхідна – залишившись без відеоігор, інтернету та телебачення, без комп'ютерів, планшетів та мобільних телефонів. Уявили? А взимку без тепла? Це ж справжня катастрофа! А як же раніше люди обходилися без неї?” Тому в сучасному житті нам просто необхідна людина, яка добре розуміється на роботі електричних приладів та може відновити електропостачання. ,,Гвалт! Немає світла! Треба терміново викликати електриків!” – ось як зазвичай реагує людина, залишившись без електрики.

Електрик – це людина, відповідальна за роботу й підтримання в робочому та безпечному стані побутових і промислових електричних приладів.

Зміст праці: електрики встановлюють, налагоджують і перевіряють електроустановки та електроустаткування, електропроводку (сукупність дротів і кабелів), інше електрообладнання. Робочі завдання виконуються в різних будівлях і спорудах – промислові підприємства, школи, лікарні, житлові будинки, бізнес-центри тощо.

Умови праці: електрики працюють як під відкритим небом, так і в приміщеннях, а також в інших незвичайних умовах – на висоті, в тунелях, у різних виробничих приміщеннях та ін. Іноді робота вимагає чималих фізичних зусиль і напруження. Часто електрики повинні працювати стоячи або постійно пересуватися. Крім того, ця робота небезпечна, внаслідок чого електрик повинен добре знати ризики, пов’язані з виконанням робіт. У своїй роботі електрик застосовує відповідне спорядження, матеріали, інструменти, устаткування й механізми.

Робота електрика вимагає професійних знань, уміння читати технічну документацію, діяти згідно неї та складати її. Вимагає знання електроматеріалів, принципів роботи електроустановок та устаткування, а також вимірювальних пристроїв. При виконанні своїх робочих завдань електрик має чітко дотримуватися спеціальної техніки безпеки при поводженні з електричним струмом.

Особисті якості: розвинене технічне мислення, швидка реакція, хороший зір з правильним кольоросприйняттям, акуратність, уважність, організаторські й комунікативні здібності.

Споріднені професії: електрик-автоматик, монтажник низьковольтного устаткування, механотронік.

4. Актуалізація знань про казкових персонажів.

Ведучий: ,,Пригадайте, хто з казкових героїв або персонажів мультфільмів має справу з електрикою, й чи завжди він правильно все робить”. Для полегшення завдання наводить приклад недбалого Зайця-хвалька з мультфільму ,,Так зійде!”, який брався за всяку роботу, але завжди робив все недбало: взявся ремонтувати Борсуку вдома електропроводку, але не знаючи доладу роботи електрика, постраждав від удару електричним струмом. Висновок – ремонтувати пошкоджені електроприлади має тільки знаючий свою роботу електрик.

5. Творче завдання ,,Наша казка про професію електрика”.

Ведучий ставить перед дітьми завдання: придумати власну казку про електрику та професію електрика: ,, В одному казковому місті Електро жив-був Пан Електрик, який дуже міцно дружив з Пані Електрикою. Вони завжди добре розуміли один одного та ніколи не сварилися. Одного разу…”. Далі діти самостійно продовжують казку про пригоди казкових персонажів, вводячи нові та зображуючи в одній дії вигадані діалоги. В кінці ведучий робить висновки від імені власної Пані Казки про необхідність відповідних знань при роботі з електрикою та дотримання правил безпечної поведінки під час експлуатації електроприладів.

6. Гра ,,Блискавка”.

Діти стають у коло. Всередині знаходиться учасник з м'ячем – ,,блискавка”. ,,Блискавка” кидає м’яч дітям. Ведучий: ,,Кого торкнеться блискавка, той має розповісти віршик, прислів'я, приказку або проспівати пісеньку”. Варіанти гри: виконати нескладне завдання, яке загадає ,,блискавка”: пострибати на одній нозі, похлопати, присісти та ін. В ролі ,,блискавки” може спробувати себе кожен бажаючий.

7. Вправа ,,Струм”.

Учасники сідають у коло, тримаючись за руки, й передають по колу струм (тиснуть один одному руки).

8. Вправа ,,Насос і м’яч”.

Діти мають розібратися по парах. Ведучий пояснює умови й показує: ,,Один із вас – великий надувний м’яч, інший насосом надуває цей м’яч”.

М'яч стоїть, обм'якнувши всім тілом на напівзігнутих ногах. Корпус нахилений трохи вперед, голова опущена (м'яч не наповнений повітрям). Гравець починає надувати м’яч, супроводжуючи рух звуком ,,с”. Із кожною подачею повітря, м’яч надувається все більше, випрямляються ноги в колінах, корпус і голова піднімаються, надуваються щоки, руки відходять від боків. М'яч надутий. Гравець висмикує з м'яча шланг – і з нього з силою виходить повітря зі звуком ,,шшш”. Тіло знову обм'якло, повернулося у вихідне положення. Потім гравці міняються ролями.

9. Гра ,,Обережно, електрика!”

Діти розбиваються по парах. Одна дитина з пари простягає вперед руки долонями уверх, інший гравець з пари накриває її долоні своїми. Гравець, чиї долоні знаходяться знизу, має швидко плеснути по рукам іншого. Якщо доторкнеться – той вибуває з гри. В кінці залишається один переможець.

10. Вправа ,,Якби зникла електрика?”

Ведучий: ,,Уявіть собі, що електрика зникла”. Що б сталося:

– в населеному пункті?

– у школі?

– у крамницях, перукарнях, лікарнях?

– на фабриках та заводах?

– на дорогах?

11. Підведення підсумків заняття.

 

Заняття №6 ,,Бухгалтер”

Мета: ознайомлення з професією бухгалтер, основними вимогами та особливостями праці, розвиток пам’яті, уваги, мислення.

Хід заняття

1. Розминка-гра ,,Плутанина” (під музичний супровід).

Обирається ,,бухгалтер” (він може вийти з кімнати). Решта дітей – ,,цифри” – беруться за руки. Вони починають плутатися, хто як може, не розтискаючи рук. Коли утворюється плутанина, ,,бухгалтер” заходить до кімнати й намагається розплутати те, що вийшло, також не розтискаючи рук.

2. Казка про цифри

Є на світі чарівна країна – Математика. Розміщена країна Математика на рівній місцевості, яка поділена синіми лініями на клітинки так само, як учнівський зошит. Живуть у цій країні числа, цифри. Давайте познайомимося з ними ближче!

У місті Нуль будиночки схожі на квасолинки чи яйця. І мешкають у них пухкенькі та кругленькі нулі. Нулі дуже полюбляють, коли до них на гостину приходять числа з інших міст. Нулики ввічливо вітають гостей, запрошують на прогулянку вулицями міста. Ввічливі нулі ніколи не стають у парі поперед іншого числа. І ходять вулицями двоцифрові числа: 10, 20, 30, 40, 50, 60, 70, 80, 90.

У хатинці-клітинці одиниці одна кімната. Усе у ній на своєму місці. Посеред кімнати стоїть один стіл, біля нього – один стілець, у куточку побіля вікна – одне ліжко, біля нього – одна тумбочка. Коли одиниця засне, то бачить кольорові сни про смачні фрукти з далеких країн, бо дуже їх полюбляє!

Двійка дуже схожа на качечку: кругла голівка, витягнута шийка, вигнутий хвостик. І як качечка, полюбляє воду: двічі на день купається у двох мисочках. Двічі на день двійка чистить зуби: вранці та ввечері. От яка охайна двійка!

Трійка дуже пишається тим, що схожа на велику букву ,,зе” або на два місяці, які з’єдналися ріжками. Верхній, менший, півовал завжди катається на нижньому, більшому. Якось третього дня тижня пішла трійка до лісу по гриби. Знайшла три боровики, три лисички, три опеньки, три сироїжки, три підберезники. Бачила трійка три мухомори та брати не стала, бо знала, що вони отруйні.

Четвірка – фізкультурниця. Вона полюбляє виконувати вправи ранкової гімнастики з прапорцями. Тому й сама схожа на прапорець, тільки без верхньої горизонтальної лінії. Усі вправи робить четвірка чітко й точно: чотири нахили уперед, чотири нахили вліво та вправо, чотири присідання, чотири стрибки на одній нозі. У четвірки, як відомо, одна нога. Від фізичних тренувань стоїть вона міцно.

П’ятірка – подружка п’яти пальців людини. На зиму малечі п’ятірка плете м’які рукавички. Перша хатинка для великого пальця, друга – для вказівного, третя – для середнього, четверта – для безіменного, а п’ята – для мізинчика. Тепло й затишно пальчикам у рукавичках!

Одного разу число шість пішло мандрувати. Першого дня побувало воно у понеділка, другого – у вівторка, третього – у середи, четвертого – у четверга, п’ятого – у п’ятниці, шостого дня – у суботи. У суботи загостювалося аж 6 днів. Коли поверталася шістка додому, то запросила суботу до себе у гості на шосту годину.

У числа сім дуже незвичайна хатинка. Двері в ній відчиняються лише тоді, коли скажеш: ,,Сім, сім, відкрийся!”.

У одному казковому містечку країни Математики у восьмиповерховому будинку жили собі 8 пекарів. Випікали вони смачні бублики, печиво, булочки, піцу, хліб, пампушки, тістечка й торти. І дорослі, й діти поважали їх за це.

Біля березового гаю у чепурному будинку жила собі дев’ятка. Здавна вона закохана у квіти. Було в неї аж дев’ять клумб з чудовими пахучими квітами!

Ось яка цікава країна Математика!

3. Ознайомлення з професією бухгалтера.

,,Як бачите, країна цифр та чисел – Математика – дуже цікава та незвичайна країна. І є людина, яка частіше за інших займається мандрівками по її казкових математичних місцях, – розповідає Пані Казка. – Ця людина – Бухгалтер. А цифри та числа – незамінні помічники бухгалтера”.

Бухгалтер – керівник всієї фінансово-господарської діяльності підприємства чи організації в облікових документах.

Зміст праці. Бухгалтер проводить нарахування зарплати, веде облік матеріальних цінностей, проводить розрахунок вартості продукції. Звичайно бухгалтер виконує яку-небудь одну з функцій бухгалтерського обліку, проте орієнтуватися повинен в усіх його видах. Цю професію відрізняє від інших найменший рівень спілкування в постійному колективі. Бухгалтер має більше справи із знаковими системами, числами, формулами, комп'ютерами, ніж з людьми.

Необхідні якості: відповідальність, акуратність, наполегливість, охайність, зосередженість, терпіння, посидючість, здібність до самоперевірки. Перешкоджати успішній роботі буде відсутність математичних здібностей, підвищена товариськість, негативне відношення до монотонної роботи, неуважність.

Споріднені професії: економіст, оператор ПК із знанням бухобліку, податковий інспектор, банківський працівник.

4. Актуалізація знань про казкових персонажів.

Ведучий: ,,В казках часто виникає потреба у впорядкуванні грошей (багатств) у персонажів, у яких їх багато (царі, правителі, купці, багатії та ін.). І чим більше багатств, тим відчутніша потреба дати їм лад. Тут і постає необхідність у такій людині, яка вела б фінансові справи свого багатого володаря. Удавнину такі функції бухгалтера виконувала спеціальна довірена особа – скарбник”. Дітям пропонується завдання навести приклад казки, в якій би зустрічався такий скарбник-бухгалтер, та розповісти про його значення (необхідність чіткого ведення фінансового обліку).

5. Творче завдання ,,Наша казка про професію бухгалтера”.

Діти вигадують казку про бухгалтера: ,,Одного разу в розрахунки Бухгалтера вкралася маленька Помилка. Вона була настільки мізерна, що її ніхто відразу не помітив. Зраділа Помилка несподіваній удачі й пішла гуляти фінансовими документами, шукаючи собі, щоб було веселіше, подружок – Великих Помилок…”. Далі діти продовжують самостійно, в кінці казки від імені власної Пані Казки роблять висновки про значення ретельного ведення фінансового обліку без помилок.

6. Вправа ,,Квадрат”.

Підготуйте 5 карток 20x20 см, розділених на квадрати 5x5 см з одним заштрихованим (на різних картках заштриховані різні квадрати). Кожну картку демонструйте учневі впродовж 1 с. Після завершення показу дитина позначає на аркушах місця заштрихованих квадратів.

7. Гра ,,Будь уважний”.

Скільки лапок у вовків? (4)

Скільки в мишки є хвостів? (1)

Скільки вушок у зайців? (2)

Скільки пальців на руці? (5)

Скільки крил є у лисиці? (Ніскільки)

Скільки в теремі криниць? (Ніскільки)

Скільки жаб літає в небі? (Ніскільки)

Скільки хвостиків у тебе? (Жарт)

8. Вправа ,,Багато-один”.

Учні сідають у коло. Ведучий, кидаючи м’яч, називає слово в множині. Учень, повертаючи м’яч, – в однині.

Варіанти слів: коти, граки, ряди, мости, стовпи, сліди, будинки, кроти, коси, очі, шафи, шарфи, слони, сади, кущі, носи, гриби, столи, банти, брати, гноми, годинники, болти, глечики, гривні, зонти.

9. Вправа ,,Знайди зайве слово”.

Завдання – знайти зайве слово й пояснити, чому воно зайве.

– Щука, карась, окунь, рак.

– Сашко, Миколка, Марія, Тетяна, Єгорова.

– Диван, ліжко, шафа, парта, зошит.

– Вухо, обличчя, ніс, рот, око.

– Молоко, вершки, сир, сало, сметана.

– Сосна, дуб, дерево, береза, яблуня.

10. Підведення підсумків заняття.

 

Заняття №7 ,,Редактор”

Мета: ознайомлення з професією редактор, основними вимогами та особливостями праці, розвиток зорової пам’яті, уваги, мислення.

Хід заняття

1. Розминка-гра ,,Порядок у кімнаті”.

Ведучий пропонує дітям заплющити очі, а сам тим часом щось змінює в інтер’єрі кімнати або в одязі. Можна робити не більше п'яти змін. Діти повинні помітити їх і навести лад.

2. Казка про казочку

Жила собі на світі Казочка. Записав ту Казочку на папір письменник і сховав до шухляди у своєму столі.

Набридло Казочці у шухляді лежати. Пішла вона до видавця:

– Прочитайте мене, будь ласка!

А видавець тільки рукою махнув:

– Нема часу мені тебе читати, і так видно, що гарна казка – будемо тебе друкувати. Іди до редактора.

Зраділа Казка, побігла до редактора:

– Казав видавець, що будете мене друкувати. Прочитайте мене, будь ласка!

А редактор аж розсердився:

– Чи ти ж не бачиш, скільки у мене коректи? Не маю часу тебе читати. Видно, що казка гарна, будемо друкувати. Іди до друкарні!

Підстрибнула Казка та чимдуж побігла до друкарні:

– Казав редактор, що будете мене друкувати. Прочитайте мене, будь ласка!

А друкар тільки розсміявся:

– Зразу видно, що ти ще не друкувалась. Не маю часу я казки читати. Моє діло літери набирати.

Зітхнула Казка, та що робити? Мала чекати, поки усі літери у неї надрукують та обкладинку пришиють.

– Іди тепер до книгарні, – каже друкар. – Хай тебе продають!

Прибігла Казочка до книгарні та зразу до продавця:

– Казав друкар, що Ви мене будете продавати. Прочитайте мене, будь ласка!

А продавець окуляри надів, на Казочку суворо глянув та й каже:

–Чи ж ти не бачиш, скільки тут книжок поперед тебе надруковано? Я не маю часу нові казки читати. Іди до покупця!

Хотіла Казка до покупця бігти, а тут якийсь хлопчик зайшов у двері. Продавець і каже:

– Оце тобі й покупець! Він тебе обов’язково купить, бо дуже любить читати казки!

Зраділа казочка, що її нарешті прочитають!

За матеріалами К. Перелісної

3. Ознайомлення з професією редактора.

Пані Казка: ,,От бачите, діти, який довгий і нелегкий шлях довелося пройти Казочці перед тим, як вона попала до свого читача! Для того, щоб казочка вам сподобалася, перед тим, як вона попаде до читача, над нею мають добре попрацювати в редакції: виправити помилки та взагалі зробити приємною для читання. Все це робиться під наглядом редактора. А вже потім він вирішує, коли книжку можна давати друкувати”.

Редактор – особа, яка робить редагування (складає, перевіряє й виправляє зміст) видання (книги, журналу, газети тощо).

Зміст праці: редактор необхідний для недопущення до опублікування неякісних статей або виправлення дрібних недоліків. Він ,,наводить глянець” на тексти, обробляє їх, усуває неточності, ,,підганяє” їх під вимоги даного друкованого видання.

Крім редагування текстів, у ряді випадків редактори виконують ще й додаткові управлінські функції. Так, вони розглядають надійшовші у видавництво матеріали і приймають обгрунтовані рішення: прийняти їх до друку, відхилити, або ж повернути авторам на доопрацювання. Також редактори координують роботу інших фахівців, що беруть участь у підготовці видання (розподіляють роботу між коректорами й верстальниками, шукають художників для оформлення творів, розміщують замовлення в друкарнях і т. п.).

Редактори визначають загальну політику видань: якого роду матеріали в них включати, в розрахунку на яких читачів. Втім, це стосується, насамперед, тих фахівців, які вже зробили кар’єру на редакторському терені, досягли певних професійних висот (наприклад, отримали посаду головного редактора журналу). У невеликих видавництвах редактори нерідко виконують також функції коректора – виправляють друкарські, граматичні помилки й дефекти набору в підготовлених до друку текстах.

Особисті якості: редактору потрібні пунктуальність, посидючість, уважність, готовність працювати з великими обсягами інформації. Редакторам, що працюють з вузькоспеціальними текстами (наприклад, в наукових журналах), бажано мати додаткову підготовку в тій області, якій присвячені ці видання.

Редактору необхідна бездоганна грамотність, володіння мовою в усьому її багатстві, знання специфіки різних жанрів текстів (художній, науковий, популярний та ін.), розуміння специфіки кон’юнктури тієї видавничої сфери, в якій він трудиться, висока загальна ерудованість.

4. Актуалізація знань про казкових персонажів.

Ведучий: ,,Наведіть приклад з казки чи дитячого мультфільму, в яких би відображалася важлива робота редактора”. Враховуючи складність завдання, в допомогу можна навести епізод з мультфільму ,,Троє з Простоквашина”, в якому батьки хлопчика Дядька Федора змушені були написати оголошення в редакцію газети, щоб знайти свого зниклого сина.

5. Творче завдання ,,Наша казка про професію редактора”.

Ведучий ставить перед дітьми завдання: придумати власну казку про професію редактора. Діти самі вигадують казку про редактора, ведучий може почати так: ,,Якось в редакцію однієї газети надійшло дуже дивне оголошення…”. У кінці необхідно зробити висновки від імені власної Пані Казки про важливість праці редактора.

6. Вправа ,,Хто в класі найуважніший”.

Ведучий читає уривок казки, але з помилками, називаючи не ті слова. Учні чують неправильне слово – підносять червоні семафорики. Ведучий перестає читати, учні виправляють помилку, ведучий продовжує читати.

,,Ішов дід густим літом (лісом) і загубив рукавичку. Ось біжить миска (мишка), побачила рукавичку та й каже: ,,Тут я буду шити (жити)!”

Коли це шапка (жабка) плигає та й питає: ,,А хто тут живе?”

– Миска (мишка): А ти хто?

– Шапка (жабка): Пусти й мене шити (жити)!

– Іди”.

7. Вправа ,,Викресли літеру А”.

За 5 хв. викреслити, не пропускаючи жодної літери ,,А” з тексту.

8. Вправа ,,Закінчи речення”.

Діти сідають у коло. Ведучий кидає м’яч та говорить початок речення. Дитина, яка зловила м’яч, має закінчити речення й повернути м’яч ведучому. І так далі. Дитина, яка двічі не змогла закінчити речення, вибуває з кола та уважно стежить за продовженням гри.

Варіанти речень:

Човен плаває, а машина…

Ти дивишся очима, а дихаєш…

У людини дві ноги, а у собаки…

Узимку йде сніг, а літом…

Ти читаєш очима, а пишеш…

В Україні говорять українською, а в Англії…

Балерина танцює, а піаніст…

Дрова пиляють, а цвяхи…

Співак співає, а будівельник…

Композитор пише музику, а музикант…

9. Коректурні проби відповідно віку.

10. Підведення підсумків заняття.

 

Заняття №8 ,,Продавець”

Мета: ознайомлення з професією продавець, основними вимогами та особливостями праці, розвиток пам’яті, уваги, мислення

Хід заняття

1. Розминка-гра ,,Чарівне слово”.

Діти й ведучий стають у коло. Ведучий пояснює дітям, що буде показувати різні рухи, а вони повинні їх повторювати тільки в тому випадку, коли ведучий додасть слово ,,будь ласка”. Якщо він цього слова не скаже, діти рухи не повторюють.

2. Арабська казка ,, Хитрий продавець”

Якийсь продавець стояв на базарі й тримав у руках маленьку скриньку. Він розхвалював свій товар – шматочки олова й жменьку розтертих трав – і запевняв, що будь-який покупець може перетворити це олово в золото.

Повз проходив Ахмет. Почувши слова продавця, він зупинився й запитав:

– Як же зробити таке чудо?

– Дуже просто, – відповів власник скриньки, – візьми шматок олова й поклади його в горщик, а горщик постав на вогонь. Коли олово розтопиться, висип у нього щіпку розтертих трав і збовтуй уміст протягом двох годин. Та тоді ти побачиш, що на дні горщика з'явиться золотий злиток.

Зраділий Ахмет купив у продавця найбільший шматок олова, затис у кулаку жменьку розтертих трав і відправився додому. Але не встигнув він пройти кілька кроків, як почув, що хазяїн скриньки кличе його. Ахмет повернувся.

– Я забув попередити тебе, – сказав продавець. – Коли будеш збовтувати олово, що тане, у жодному разі не думай про танцюючого білого ведмедя. Інакше в тебе нічого не вийде.

Ахмет розсміявся:

– І чого це я раптом стану думати про білого ведмедя? Мені до нього немає ніякої справи.

Прийшовши додому, Ахмет розповів про все дружині й дочкам і, спровадивши їх з кухні, весело прийнявся за роботу.

Ахмет поклав олово в горщик, горщик поставив на вогонь, а коли олово розтопилося, висипав туди щіпку трав і прийнявся ретельно збовтувати вміст.

Пройшла година, дві, дві з половиною.

Нарешті дружина, не витримавши більше, відкрила двері й запитала:

– Ну як золото?

– Не інакше, як сам чорт втрутився у цю справу! – витираючи із чола піт, відповів їй змучений Ахмет. – П'ятдесят три роки живу я на світі, й ніколи не бачив танцюючого білого ведмедя – ні наяву, ні уві сні. А зараз, коли я не повинен думати про нього, він увижається мені скрізь. Білий ведмідь так і танцює всюди перед моїми очима: на підлозі, на поличках, на столі. Навіть коли я заглядаю в горщик, я й там бачу танцюючого білого ведмедя.

3. Ознайомлення з професією продавця.

,,Хитрий продавець зумів зацікавити покупця своїм товаром, – звертається до вас Пані Казка. – Але справжнє призначення продавця – не обдурити покупця, а насправді задовільнити його найвибагливіші смаки, запропонувавши такий товар, щоб він відповідав потребам покупця. Для цього продавець має дуже добре вивчити властивості свого товару та вміти підібрати його для найвимогливого покупця”.

Продавець – людина або організація, яка за відповідну грошову винагороду передає покупцю (продає) товар чи послугу. У вузькому значенні – це особа, що безпосередньо контактує з покупцями й здійснює продаж товару.

Зміст праці: давня китайська приказка говорить: ,,Якщо ви не посміхаєтеся, то не починайте торгівлю”. Продавець – це посередник між виробниками товарів і населенням, але насамперед це людина, яка несе людям настрій, нові почуття, задоволення. Продавець знає про товар, який він продає, усе. Уміє спілкуватися з покупцями, рекламувати свій товар, бути уважним при розрахунках і при одержанні товару від постачальника. Стежить за своєчасним поповненням запасів товарів, термінами їхньої реалізації, оформлює вітрини. Підготовка продавця та його наступна діяльність мають специфіку відповідно до товару, який він продає: продавець промислових, продовольчих і змішаних товарів.

Особисті якості: продавцю необхідна стійкість уваги, гарна пам’ять, математичні здібності, точний окомір, чітка вимова. Він повинен бути емоційно стійким, спостережливим, товариським, чесним.

Продавцю потрібна гарна підготовка з математики (навички усного рахунку), а також у залежності від спеціалізації: з фізики (радіо-магазини), хімії (господарські магазини) і т. п., знання з товарознавства. Він повинен знати правила торгівлі товарами визначеної групи, їх асортимент, призначення, засоби використання та сервісного обслуговування, терміни збереження, вимоги до якості товару, знати стан споживчого попиту. Також необхідно володіти комунікативними навичками.

Споріднені професії: торговий представник, комерційний агент, менеджер з продажу, фахівець відділу реалізації на виробництві.

4. Актуалізація знань про казкових персонажів.

Ведучий пропонує дітям навести приклади продавців – відомих казкових персонажів (або персонажів з дитячих мультфільмів, пісень, віршиків та ін.), та обговорити їхні професійні властивості, які розкриваються в казці або мультфільмі. Підказка – мультфільм ,,Як старий корову продавав” (на вірш С. Міхалкова): старий намагається продати хвору корову, але її ніхто не купує. Йому допомагає один молодик, і так розхвалює неіснуючі переваги тварини новому покупцеві, що старий передумав продавати таку потрібну в господарстві тварину. Висновок – продавцю потрібно вміти показати, ,,розрекламувати” свій товар.

5. Творче завдання ,,Наша казка про професію продавця”.

Ведучий ставить перед дітьми завдання: вигадати власну казку про професію продавця. Розпочати можна так: ,,В одного продавця був дивовижний товар…”. В кінці ведучий робить висновки від імені власної Пані Казки про професійні якості зображеного у казці продавця.

6. Вправа ,,Магазин”.

Ведучий дає завдання дитині піти в ,,магазин” і купити 5-6 предметів. На ,,прилавку” лежать ,,товари”, з яких дитина повинна вибрати ті, які її попросили купити. Решта дітей спостерігають за ,,покупцем”, чи вірно він виконав завдання.

7. Вправа ,,У магазині дзеркал”.

Ведучий: ,,Уявіть собі, що до магазину, де продаються дзеркала увійшов чоловік із мавпочкою на плечі. Вона побачила себе в дзеркалах і подумала, що це інші мавпочки, та почала корчити їм гримаси. Мавпочки у відповідь скорчили їй такі самі гримаси”.

Обирається дитина на роль мавпочки, а всі інші – її відображення в дзеркалах.

8. Вправа ,,Заборонена цифра”.

Вибирається певна цифра (наприклад 4), яку забороняється називати. Діти стають у коло й за годинниковою стрілкою рахують по черзі ,,1, 2, 3…”. Коли підходить черга до четвертої дитини, вона не промовляє цифру, а плескає в долоні.

9. Вправа ,,М’яч-з’єднувач”.

Ведучий кидає м’яч комусь із дітей, кажучи при цьому неузгоджені між собою слова, наприклад, ,,собака, гуляти”. Дитина, зловивши м’яч, складає речення з цих слів, можна з додаванням інших, та повертає м’яч ведучому. Повторюється 10-20 разів – залежно від ситуації, кількості учасників гри та настрою дітей.

Варіанти слів: будинок, будувати; закрійник, шити; мишка, шарудіти; лікар, лікувати; олівець, стругати; футболісти, грати; фарби, малювати; учень, відповідати; кришталь, розбивати; телефон, дзвонити; м’яч, упустити.

10. Гра ,,Чемно-нечемно”.

Ведучий: ,,Я буду вам говорити, що чемно робити й що нечемно робити. Якщо чемно – плескаєте в долоні двічі, якщо нечемно – один раз”.

– Привітатися під час зустрічі…

– Штовхнути й не вибачитися…

– Підняти річ, яка впала…

– Взяти без дозволу чужу річ…

– Не привітатися під час зустрічі…

– Не відповісти на привітання…

– Пропускати вперед старших за віком…

11. Підведення підсумків заняття.

 

Заняття №9 ,,Кухар”

Мета: ознайомлення з професією кухар, особливостями праці, розвиток пам’яті, уваги, мислення.

Хід заняття

1. Розминка-гра ,,Варенички”.

Діти стають у коло й повторюють слова та рухи за ведучим: ,,Просіяли борошно (рух руками вліво-вправо). Замісили тісто (кулаком по долоні). Зробили ,,ковбаску” (потерти долоні). Порізали ,,ковбаску” (відповідні рухи руками). Зліпили варенички (натиснути на вуха)”.

2. Казка ,,Торт у небі”

Якось квітневого ранку жителі італійського містечка Трулло побачили у небі величезний загадковий предмет, який займав півнеба. І дуже злякалися, бо подумали, що то прилетіли марсіани з планети Марс.

І поки дорослі жителі чекали нападу, а солдати збиралися воювати, двоє дітей зрозуміли, що в небі завис… величезний торт! Коли торт приземлився на пагорбі біля міста, хлопчик Паоло і його сестричка Рита таємно пробралися до нього. ,,Під ударами двох лопаток торт слухняно розкрився… Брат і сестра легко здолали кілька шарів крему, вершків та мигдального тіста. Вони рили рівчаки у солодкому кремі, брели по коліна в смородиновому сиропі, освітлювали ліхтариком печери, вимиті всередині торта патоками лікеру.” Торт виник у результаті незрозумілої хімічної реакції при випробуванні військовими атомної бомби. Але він виявився абсолютно їстівним, і в ньому не було ані грама радіації! Про це розповів дітям винахідник бомби, якого вони знайшли всередині торта, в одній із солодких бісквітних печер.

Паоло й Рита повідомили цю радісну новину всім дітям міста, і діти радо накинулися на торт. Поступово до них приєдналися дорослі з військовими. Розпочався справжній бенкет!

Як буде добре, коли одного чудового дня люди змовляться й почнуть замість смертоносних бомб робити прекрасні смачні торти!

Дж. Родарі

3. Ознайомлення з професією кухаря.

,,Дійсно, яке було б щастя, якби замість зброї люди виготовляли смачні кулінарні та кондитерські вироби, щоб насолоджуватися їх вишуканим смаком!” – до такої думки підводить нас Пані Казка.

Кухар – це людина, яка професійно готує їжу для інших людей, як правило, в закладах громадського харчування.

Зміст праці: кухар готує супи, другі страви, іншу їжу; знає, як правильно зберігати продукти; готує різні страви за рецептами й уміє оформляти готові страви. Організовує зберігання продуктів відповідно до санітарно-гігієнічних норм. Попри те, що кухар на підприємствах громадського харчування користується встановленими рецептами страв, він може вносити до них зміни в залежності від якості сировини і контингенту споживачів. Працює в приміщенні, в умовах підвищеної температури.

Сучасний кухар повинен знати: технологію приготування всіх видів страв та кулінарних виробів, особливості приготування національних, фірмових страв та страв іноземних кухонь; правила оформлення та подачі порційних страв та страв на замовлення; приготування різних видів тіста та виробів з нього; ознаки доброякісності харчових продуктів; умови, строки зберігання та реалізації сирої та готової продукції, напівфабрикатів; санітарно-гігієнічні правила утримання продуктів, кухні та службових приміщень; правила особистої гігієни; правила використання та призначення обладнання, виробничого інвентаря, інструментів вимірювальних приладів, посуду, тари.

Кухар-кондитер спеціалізується на кондитерських виробах.

Особисті якості: кухар повинен мати тонке смакове відчуття, нюх, що дозволяє безпомилково визначити свіжість та якість продуктів, ступінь готовності страв. У своїй роботі кухар повинен бути уважним та зосередженим. Адже прояв неуважності може спричинити приготування неякісних і навіть небезпечних для життя людей страв. Акуратність, уважність, творча фантазія під час виготовлення та оформлення кулінарних виробів – основні якості, які потрібні кухарю.

Професія кухаря не терпить дилетантів. Як і в усіх великих і малих справах, тут потрібна єдність багатьох чинників, головні з яких, мабуть, професійні знання всіх тонкощів кулінарного мистецтва, любов і вірність своєму покликанню.

Споріднені професії: кондитер, пекар, офіціант, бармен, технік-технолог громадського харчування, продавець.

4. Актуалізація знань про казкових персонажів.

Ведучий: ,,Після захоплюючих пригод та виконання важких доручень казкові герої люблять смачно попоїсти. Тому в казках часто зустрічаються вирази ,,після трудів праведних можна погуляти”, ,,закатали бенкет на весь світ”, згадки про скатертину-самобранку зі смачними наїдками та напоями, що приготували невідомі чудо-кухарі. Пригадайте казки, в яких йде мова про важливу працю кухарів, які готують смачні страви для казкових героїв”. Підказка – казка Ю. Олеші ,,Три товстуни”, в якій є опис кухні з приготуванням кухарями та їхніми помічниками їжі та кондитерських виробів для Трьох Товстунів – великих любителів смачно попоїсти; казка ,,Каша з сокири”, мультфільм ,,Як козаки куліш варили” (про майстерність приготування їжі та кухарську винахідливість).

5. Творче завдання ,,Наша казка про професію кухаря”.

Ведучий ставить перед дітьми завдання: придумати власну казку про професію кухаря та приготування страв. Варіанти назв початку казки: ,,Пригоди смачної булочки”, ,,Змагання вареничків та пельменів: хто смачніший”, ,,Про кухарську винахідливість”. В кінці ведучий робить висновки від імені власної Пані Казки про професійні якості кухаря та кухарську винахідливість, завдяки якій виникають нові рецепти приготування смачної їжі (можна як приклад навести історію виникнення салату олів’є, який носить назву на честь свого творця – французького кулінара. ,,Родзинкою” салату був спеціальний майонезний соус, рецепт якого автор завжди тримав у секреті. Тому ніхто з кухарів дотепер не може відтворити справжній салат, яким винайшов його автор – Майстер-кулінар).

6. Вправа ,,Танок спагеті”.

Всі учасники стоять, руки притиснуті до боків. Потрібно уявити, що всі перетворилися на спагеті, стали тверді, рівні. Тіло напружене від голови до кінчиків пальців.

Спагеті кладуть у гарячу воду, тіло стає все м’якше й м’якше. Дітям дозволяється рухатися так, як їм заманеться. Потім зовсім розслабитися й відчути своє тіло. Спагеті перетворюються на хлопчиків і дівчаток.

7. Гра ,,Кухар”.

Крейдою малюється велике коло – ,,каструля”. З числа дітей вибираються гравці, які будуть овочами, фруктами та різними продуктами (вода, цукор, сіль, м'ясо та ін.). Ведучий: ,,Зараз ми з вами познайомимося з роботою кухаря та спробуємо зварити деякі страви. Кухар буде варити… борщ. Які продукти для цього потрібні?” Діти називають продукти, з яких вариться борщ, ,,продукти” стають всередину ,,каструлі”. Борщ вариться. Таким чином можна приготувати декілька страв.

8. Вправа ,,Смакові загадки”.

Дітям пропонується подивитися на фрукти й овочі, які лежать на тарілці (груші, яблука, виноград, огірки, помідори, морква, капуста). На іншій тарілці лежать шматочки цих самих овочів та фруктів. Із цією тарілкою ведучий підходить до дітей, пропонує їм заплющити очі й узяти якийсь шматочок, покласти його до рота, спробувати на смак й здогадатися, що це за плід.

9. Гра ,,Кондитер”.

По аналогії з грою ,,Кухар”, продукти – цукор, мука, яйця, шоколад і т.д.

10. Вправа ,,Четвертий зайвий”.

Завдання: знайти зайве слово й пояснити, чому воно зайве.

1. Молоко, вершки, сало, сметана, сир.

2. Солодкий, гарячий, гіркий, кислий, солоний.

3. Яблука, груші, сливи, абрикоси, капуста.

4. Персики, буряки, морква, помідори, огірки.

5. Ложка, виделка, ніж, каструля, чашка, хліб.

11. Вправа ,,Продовж речення”.

Дітям пропонується продовжити речення з однозначно визначеним змістом:

Сіль солона, а цукор…

Помідор червоний, а огірок…

Лимони кислі, а кавун…

Молоко біле, а м’ясо…

Усі їдять ротом, а слухають…

Уранці ми снідаємо, а вдень…

Хліб – це їжа, а стіл – це…

12. Вправа ,,Відгадай загадку”.

Ой, смачна вона, духмяна,

Рисова, гречана, манна...

Ложку в рот – і буде наша

Здогадалися? Це – (Каша)

 

Морква, біб і цибулина,

Бурячок і капустина,

Ще й картопля – шусть у горщик.

Ну й смачний ми зварим … (Борщик).

 

Довго з тіста їх ліпили,

У окропі поварили.

Потім дружньо ласували,

Ще й сметанки додавали (Вареники)

 

До дітей на кожне свято

Просять в гості завітати,

Бо солодкий і смачний.

Здогадались, хто такий? (Торт).

 

Наче сонечко, жовтеньке,

А розтане – то м’якеньке.

Молочко у ньому є,

Смак до каші додає. (Масло)

13. Гра ,,Булочка з родзинками”.

Ведучий запитує у всіх: ,,Хто любить родзинки?” Ті, хто любить, стають посередині кімнати, беруть один одного за руки, створюючи ланцюжок. Ті, хто полюбляє солодощі, гарну компанію і т. д., теж до них приєднуються, аж поки всі не стануть у ланцюжок. Потім ведучий бере останнього учасника за руку і починає, ходячи навколо першого учасника, ,,намотувати” всю групу на нього – ,,пекти булочку з родзинками”. Коли всі щільно ,,намотаються”, треба хвилинку так постояти, щоб відчути всіх разом, прислухатися до того відчуття й аж тоді розійтися.

14. Підведення підсумків заняття.

 

Заняття №10 ,,Співак”

Мета: ознайомлення з професією співак, умовами та особливостями діяльності, розвиток уваги, слухового сприймання, пам’яті.

Хід заняття

1. Розминка-гра ,,Незвичайний хор”.

Учасники об’єднуються у три групи: кошенята, цуценята, жабенята. Ведучий: ,,Ми організували незвичайний хор. Кожна група має свою партію. Кошенята співають: ,,Няв, няв, няв”, цуценята: ,,Гав, гав, гав”, жабенята ,,Ква, ква, ква”. Ми будемо співати під мелодію пісні ,,У лісі, лісі темному” (можна використати будь-яку відому мелодію). Ви уважно слідкуєте за рухами диригента й починаєте співати свою партію тільки тоді, коли диригент вам покаже”.

В ролі диригента можна вибирати тих учасників, які почуваються дещо невпевнено. Для них ця вправа дуже корисна.

2. Казка ,,Співак Цвіркун”

Тяжкі часи переживала Україна колись. Особливо страхітливе горе, – налітали час від часу людолови, старих і немовлят вбивали, а молодих і підлітків забирали й продавали в рабство.

Саме в той час трапилась подія, що легендою живе й понині. Попав у полон хлопчик з одного степового села. Спочатку мовчки брів поміж краянами, що змучено й тужно покидали рідну землю, гнані нагайками нападників. А потім почав співати. Ой, які ж то були пісні! Здавалося, що і Небо, і Земля вслухалися в них. Потомлені, зневірені полонені підіймали голови, в них з’являлась якась надія, поверталася життєва сила й жагуче бажання вижити й повернутися в рідний край. Навіть вороги заслухалися тих пісень і не помітили, що частина полонених потайки скотилися в яругу й принишкли там. Валка йшла далі, і біля кожного кущика, яруги, балки лишались невільники, а конвоїри не помічали цього. Аж поки залишилося тільки кілька полонених, зовсім змучених і зранених. Вороги й далі нічого не помічали, вслухаючись у пісні хлопця, перебуваючи в якомусь заціпенінні.

Аж поки не вмовк хлопець, – попереду чужа земля. Стрепенулися вороги, отетеріло дивилися на залишки колись великої валки ясиру. Накинулися на хлопця, били його, але він мовчки зносив усе. Хотіли кинутися назад, ловити втікачів, та десь далеко в степу почувся тупіт коней і козацький клич. Схопили хлопця й решту полонених і почвалали в свій край.

Хан зацікавлено вислухав оповідь свого війська, наказав привести хлопця. Просив його заспівати. Зверталися до хлопця товмачі його рідною мовою, але той заперечно хитав головою й відмовлявся співати. Сказав:

– Пісні ллються з серця тільки на рідній землі. А в чужині – то вже не спів, а плач. Та й взагалі я вже ніколи й ніде не заспіваю, весь виспівався по дорозі в неволю…

Розсердився хан, наказав одному з спритних і хитрих воїнів:

– Відвези його додому, і якщо заспіває… Красномовно махнув рукою, як шаблею. Хлопець опустив очі додолу, ніби нічого не чув і не бачив.

І ось він дома, недалечко від свого села, у вибалку. Конвоїр сторожко очікує, що вчинить хлопець. А той вдихнув пахощі рідного степу, обняв зором рідні овиди й заспівав, бадьоро й радісно. Свиснула шаблюка, та тільки розрізала подих вітру: хлопця не стало. А в траві виспівував бадьорої пісеньки чорненький жучок. Розвів руками чужинець і дременув чимдуж додому. А веселого жучка полюбили всі, і розвелося їх багато. Теплої літньої ночі степ дзвенить: з пахучої трави линуть пісні Цвіркуна: це так лагідно називала мати свого синочка.

3. Ознайомлення з професією співака.

,,Ось так незвичайний голос юнака зачарував навіть не знавших жалю ворогів! – захоплюється Пані Казка. – В цьому й проявляється сила справжнього таланту!” Перш ніж людина винайшла музичні інструменти, вона навчилася співати. Співом вона виражала свої почуття, емоції. Поступово стали з'являтися різні інтонації. За ними закріплювалося визначене значення – плачуча інтонація, сигнальні наспіви, ігрові мотиви. Так народилася співоча майстерність – пісня. Як бачите, справжня пісня здатна зачарувати людину своїми мотивами та інтонаціями!

Співак, або вокаліст. – людина, що займається співом.

Термін ,,вокаліст” частіше використовують щодо співаків, які пройшли спеціальну виконавську школу. Залежно від типу музики розрізняють академічних, народних і естрадних співаків. У даний час з'являється все більше й більше талановитих виконавців, які вражають нас своєю професійною майстерністю.

Зміст діяльності співака: вираження музичної думки за допомогою голосу та з використанням різних технік співу; виступ перед публікою на концертній і естрадній сцені; донесення емоційної глибини добутку з використанням вокального мистецтва, мистецтва танцю, акторської майстерності; виконання музичних добутків у різних стилях; участь у постановці й проведенні концертної програми; бере участь у концертах хорового співу (голос кожного співака не виділяється з загальної маси голосів, а навпаки, зливаючись з іншими голосами, створює гармонійне звучання); виступ як соліста; передача різних емоцій, почуттів за допомогою голосової інтонації й тембрів.

Особисті якості: серед особистих якостей, інтересів та схильностей, які забезпечують успіх виконавцю пісень, можна виділити експресивність (вміння яскраво виражати власне ставлення до виконуваної пісні), емоційність та чутливість, терплячість та вміння імпровізувати під час публічного виступу, оригінальність, завдяки якій співак відрізняється від решти виконавців, а ще мусить бути глибоке розуміння музики.

Серед числа здібностей обов’язковими є наявність красивого, сильного, гнучкого голосу й уміння ним керувати, вміло розпоряджатися в залежності від характеру музики, уміння налагодити контакт зі слухачами, ,,тримати зал”, має бути чиста, ясна дикція, тонке відчуття музики й звичайно, музичні (гарний музичний слух, музична пам'ять, почуття ритму) та артистичні здібності, творчість та вміння вільно й розкуто рухатися на сцені, танцювати.

Професії, що можуть підійти людині з даним артистичним типом особистості: актор, музикальний критик, композитор, викладач сценічного мистецтва, учитель співів, танців, драматичного мистецтва, керівник хору.

4. Актуалізація знань про казкових персонажів.

Ведучий: ,, Важливою складовою успіху співака є незвичайний голос. В казках теж зустрічаються казкові персонажі – неперевершені співаки або герої з незвичайним голосом. Взагалі в казках або в мультфільмах дуже часто лунає спів як вираження емоцій даного співаючого казкового персонажу. Давайте пригадаємо казкового героя, який би відрізнявся серед інших завдяки особливостям свого голосу”. Для прикладу – дивовижний голос рудого Джельсоміно з казки Дж. Родарі ,,Джельсоміно у Країні брехунів”, здатний руйнувати міцні товсті стіни. Чи свист Солов’я-розбійника у казці ,,Про Іллю Муромця та Солов’я-розбійника”. Або у казці ,,Вовк і семеро козенят” хитрий вовк зумів підібрати відповідні інтонації голосу Кози-мами та обдурити своїм співом козенят. Так само в казці ,,Телесик” зла відьма зуміла за допомогою імітації голосу мами Телесика обдурити його. Діти обговорюють властивості голосу співака.

5. Творче завдання ,,Наша казка про професію співака”.

Ведучий ставить перед дітьми завдання: вигадати або продовжити власну казку про професію співака або людину з незвичайним голосом (можна по мотивам вже існуючих казок з іншою сюжетною лінією): ,,Жив-був співак з незвичайним голосом…”, ,,Один король вирішив зробити конкурс кращих співаків свого королівства…”, чи ,,Під час втечі від Іллі Муромця у Солов’я-розбійника зник голос …”, ,,Одного дня Джельсоміно…”, ,,Зазнавши невдачі з сімома козенятами, хитрий Вовк вирішив за допомогою свого голосу…” та ін (початок казки щоразу інший). Далі діти по черзі продовжують самостійно. В кінці – висновки від імені власної Пані Казки про важливість правильного використання співочого дару на радість іншим людям.

6. Вправа ,,Що звучить”.

Дорослий демонструє дітям дзвіночок, барабан, брязкальце, бубон, папір та звуки, які видають ці предмети. Діти з заплющеними очима слухають звуки. По команді ведучого відповідають, що це було.

Додаткові питання:

– Як ви відрізняли звуки?

– Які звуки були приємні, а які ні?

7. Гра ,,Вгадай, з якого мультфільму”.

Ведучий дає дітям прослухати декілька секунд популярну пісеньку з відомих дитячих мультфільмів. Діти мають назвати пісню й пригадати мультфільм.

8. Вправа ,,Хор”.

Один учасник гри – ,,відгадувач”. Він виходить із приміщення. Інші гравці беруть 2-3 рядки з відомої для них пісеньки, й кожний учень отримує по одному слову. Входить ,,відгадувач”. По команді ведучого учасники разом співають кожний своє слово. Потрібно відгадати, з якої пісні слова. Якщо ,,відгадувач” не може впоратися з поставленим завданням, ,,хор” повторно проспівує слова пісні.

9. Вправа ,,Хто найкращий співак”.

Діти стають у коло, одному з учасників зав’язують очі, і він стає у центр кола. Решта по черзі починають співати одну й ту ж саму пісню. Діти співають з різною силою звучання, ,,підробляючи” голоси. Учасник із зав’язаними очима має визначити, хто краще співає, вгадати ім’я співака з найкращим голосом, спробувати підійти до нього та доторкнутися.

10. Гра ,,Мікрофон”.

Учасники розбиваються на пари. Один – ,,співак” – має проспівати пісню. Інший – ,,мікрофон” – має точно відтворити її по куплетах. Потім ролі міняються. Діти визначають, яка пара краща.

11. Вправа ,,Хто покликав”.

Один із учасників підходить до стіни, відвертається. Інші по черзі кличуть його, вимовляючи звук ,,а”. Учаснику необхідно вгадати, хто покликав.

12. Підведення підсумків заняття.

 

Заняття №11 ,,Актор”

Мета: ознайомлення з професією актора, особливостями діяльності, розвиток пам’яті, емоційної сфери, впевненості у собі, творчості.

Хід заняття

1. Розминка-гра ,,Зобрази річ”.

Діти по черзі уявляють та без слів зображують річ із шкільного життя. Інші відгадують.

2. Казка про те, як важливо бути самим собою

Жив одного разу на світі надзвичайно талановитий актор. Кожного разу, коли він грав якусь роль, так майстерно перевтілювався, що буквально перетворювався на іншу людину. Тому деякі люди вважали його чаклуном, інші – шахраєм, а ще інші й зовсім не вірили, що один і той самий чоловік може так разюче змінюватися.

І ось в один похмурий осінній вечір, коли за вікном лиховісно завивав вітер і жбурляв додолу вогке осіннє листя, трапилася з цим актором велика неприємність: під час вистави він так майстерно перевтілився в казкового лиходія, що не зміг знову стати самим собою. І ходив він таким казковим лиходієм до тих пір, аж поки... Але давайте все по черзі.

Того вечора в театрі було надзвичайно багато глядачів. Вони зайняли геть усі місця в залі, а ще всі проходи попід стінами й навіть місця в буфеті. Талановитий актор грав із великим захопленням, вкладуючи в гру всю свою душу. Глядачі щосили плескали йому в долоні, ба навіть більше, ніж головній героїні, а після вистави дарували великі оберемки квітів, м’які іграшки та шоколадні цукерки. Зазвичай актор із задоволенням брав всі подарунки вдячних глядачів та ніс додому, до своєї родини. Дружина та діти радісно зустрічали його, і вся сім’я сідала вечеряти.

Але цього разу – чи то через те, що оплесків в той вечір було занадто багато, або в якийсь момент в театрі раптом яскраво спалахнув і зразу ж згас один з прожекторів, – все пішло не так, як завжди.

Талановитий актор, успішно догравши виставу до кінця, не зняв свій грим і не переодягнувся, як всі інші актори. Він подивився на себе в дзеркало… і розреготався так голосно й лиховісно, що в театрі затремтіли всі вікна. Потім він з силою штовхнув двері ногою й вийшов на вулицю.

Актор, який тепер перетворився на казкового лиходія, не приніс додому, як було завжди, ні цукерок, ні подарунків. Замість цього він приніс велику дерев’яну палицю й колоду карт. Коли дружина відкрила йому двері, то з жахом побачила перед собою згорблену волохату істоту в рваному капелюсі, з жахливою брудною бородою, крізь яку можна було розгледіти нахабну зловісну посмішку.

І звичайно ж, ні дружина, ні діти, не впізнали актора й щодуху швидко зачинили двері перед самим його носом. Казковий лиходій щосили грюкав у двері своїм кийком, плакав і благав, що зовсім замерз і дуже хоче їсти... Але ж сльозами горю не допоможеш, тому він став ходити навколо будинку, де сиділи перелякані дружина й діти, і думати, як знову стати самим собою. Обійшов свій будинок раз, другий, третій... Згадав, як ось тут, на лавочці, вони зі старшим синочком розучували вірш про дружну сім’ю... А он там, в яблуневому садку, вони разом з донькою гралися в схованки... А ось на цьому самому місці, під вікном, талановитий актор співав пісні під гітару для своєї коханої дружини, поки вона готувала обід або поливала квіти на підвіконні...

Казковий лиходій, який раніше був актором, встав під вікном і хотів було заспівати: ,,Світло твоїх очей зігріває мені душу, і не страшні мені ні темінь, ні холоднеча”. Але з горла вирвався лише невиразний жахливий рик: ,,Р-р-рррр!”. ,,О, доля-лиходійка! Що ж ти зробила зі мною! Не бачити мені більше улюблених очей коханої дружини, не чути веселого сміху моїх любих діточок...”, – гірко подумав нещасний лиходій. Аж раптом!… Вікно, біля якого він стояв, відчинилося, і з цього вікна визирнула та, для якої він співав. Вона пильно подивилася в очі казковому лиходієві і...

,,Коханий! Невже це ти?!”, – вигукнула ця прекрасна жінка, і в її погляді було стільки ніжності, стільки любові, що раптом сталося диво: казковий лиходій вмить знову став талановитим актором і заспівав пісню вже своїм голосом. ,,Буду я разом з тобою завжди, не розлучить нас ніщо й ніколи”, – останній рядок вони проспівали вже разом. ,,Ану мерщій знімай свою жахливу накладну бороду, та пішли вечеряти”, – сказала дружина і покликала діточок до столу.

Після того випадку талановитий актор зрозумів, що грати в спектаклі якусь роль і отримувати подарунки – це неймовірно захоплююче, але ніколи не треба забувати, який ти насправді. Адже тільки побувавши в ролі іншої людини, можна по-справжньому відчути, яке це щастя – бути самим собою!

 

Наталія Немирівська

3. Ознайомлення з професією актора.

,,Уміння перевтілюватися, створювати художній образ, передавати характер свого героя, щоб глядачі повірили в реальність його почуттів, переживали разом з ним; змусити глядачів плакати або сміятися – таке під силу тільки дуже талановитому актору,” – впевнена Пані Казка. – Але разом з тим завжди треба залишатися самим собою й намагатися дарувати навколишнім тільки добро”.

Актор – виконавець ролей в драматичних, оперних, балетних, естрадних, циркових виставах та кінофільмах, творець сценічних образів.

Специфіка професії: актор – професія, скажімо так, ,,багатогранна”. Особа повинна органічно поєднувати талант, цікаву зовнішність (це не зашкодить, але й назвати основоположним чинником даний фактор успішності актора не можна), харизму, чарівність, пластику, добре поставлений голос, освіту та багато іншого.

Проте навіть усе вище перераховане не гарантує акторові популярність та успішність. Потрібне ще елементарне везіння: щоб відзначив хороший режисер, дав, нехай не головну, але хорошу роль, яка стане знаковою, відправною точкою у кар’єрі актора. Без цих складових успіху не буває. Коли настане час, зійдуться зірки, та й чи зійдуться взагалі, невідомо. Буває, актор творчо реалізовується у вже досить серйозному віці. Когорта талановитих акторів велика, але ,,генералами” у цій професії стають, на жаль, далеко не всі.

Актор театру створює художній образ з метою впливу на глядача, викликаючи у нього відповідну реакцію. На репетиціях актор виконує завдання, створюючи характер на основі сценічного перевтілення. Найважливішим і завершальним етапом роботи є виступ перед глядачем у театрі.

Кіноактор виконує ролі в художніх теле- і кінофільмах, рекламних роликах. Щоб отримати роль в майбутньому фільмі, потрібно пройти кастинг і зробити декілька проб, які мають підійти до потрібного образу.

Домінуючі види діяльності: актор відтворює художній образ свого персонажа на сцені й знімальному майданчику, передає різні емоції, почуття своїх героїв за допомогою акторської майстерності (голосових інтонацій і тембрів, руху, міміки, жестів, пластики), також може вести концертні програми.

Якості, що забезпечують успішність виконання професійної діяльності: актор не зможе реалізуватися без акторських здібностей (уміння перевтілюватися в різні образи незалежно від своїх особистісних особливостей), має бути творчою особистістю, мати багату уяву, добре розвинену словесно-логічну, образну й емоційну пам'ять, має мати високий рівень розвитку концентрації й переключення уваги, має вміти вільно й розкуто рухатися, танцювати, мати красивий, сильний, гнучкий голос та вміти ним керувати, а також уміти знаходити контакт із глядачем.

Області застосування професійних знань: театри, палаци культури, кіноконцертні зали; філармонії; кіно- і радіостудії; соціальні організації (дитячі центри творчості й дозвілля); освітні установи (театральні училища, вузи).

Професії, що можуть підійти людині з даним типом особистості (артистичний і соціальний): композитор, дизайнер, учитель, художник, кулінар, критик.

4. Актуалізація знань про казкових персонажів.

Ведучий: ,,В одних казках зустрічаються пригоди мандрівних акторів, які мандрують з міста в місто та дають вистави. В інших казках часто зустрічаються випадки, коли саме завдяки акторській майстерності казкові герої добиваються своєї мети. Пригадайте такі казки, де в пригоді казковому герою стають саме акторські здібності, здатність перевтілюватися в інших осіб, копіюючи їхні властивості, манеру поведінки, зовнішність”. Діти по черзі пригадують відомих казкових персонажів (або персонажів з дитячих мультфільмів, пісень, віршиків та ін.), які грають роль, тобто наслідують інших персонажів, та з допомогою ведучого обговорюють акторську майстерність. Приклади: пригоди мандрівних акторів з казки ,,Бременські музиканти”; у казці ,,Вовк та Червона Шапочка” хижий Вовк, майстерно граючи роль бабусі, зумів переконати Червону Шапочку, що вона має справу з своєю бабусею; хитра Лисичка в багатьох казках для досягнення власної вигоди вдається до хитрої акторської гри: ,,Лисичка-сестричка та вовк-панібрат”, ,,Казка про колобка”, ,,Лисичка та горобець”, ,,Ворона та Лисиця”. У казці Ш. Перро ,,Кіт у чоботях” кіт проявив себе як неабиякий актор, вдаючи поважного слугу свого багатого господаря маркіза Карабаса, майстерною грою переконавши в цьому царя з царівною та навіть лютого людожера. У казці ,,Пан Коцький” кіт так само зміг переконливо зіграти роль воєводи пана Коцького, заставивши повірити в це всіх звірів. У казці братів Грімм ,,Хоробрий кравчик” кравчик майстерно зіграв роль силача, і ніхто (ні могутні велетні, ні король та його свита) не запідозрив, що він звичайний кравець.

5. Творче завдання ,,Наша казка про професію актора”

Ведучий ставить перед дітьми завдання: придумати власну казку про актора, акторську гру казкових персонажів або продовжити новий сюжет про акторську гру вже існуючої казки. Орієнтовні початки нових казок: ,,Одного разу посперечалися актори, хто з них найталановитіший…”, ,,Одного разу діти вирішили позмагатися, хто краще зіграє роль люблячого сина…”, ,,Щоб не йти до школи, Михась вирішив зіграти роль хворого…”. Продовження існуючих: ,,Втікаючи від мисливців, які зайшли в гості до бабусі Червоної Шапочки, Вовк прикинувся…”, ,,Лисичка вирішила вкрасти курочку. Щоб обдурити півня, вона…”, ,,Мандруючи з країни в країну, Бременські музиканти потрапили в місто Плаксіїв… Брехунів…Реготунів…”. В кінці ведучий робить висновки від імені власної Пані Казки про акторську майстерність.

6. Вправа ,,Вгадай героя телеекрану”.

Діти по черзі зображують відомого персонажа з дитячих фільмів або мультфільмів, інші мають вгадати героя телеекрану.

7. Гра ,,Розсміши сумного клоуна”.

Один з учасників зображує ,,сумного клоуна”, інші по черзі намагаються його розсмішити. Хто розсмішить, сам може зайняти місце ,,сумного клоуна”.

8. Вправа ,,Декламуємо вірші”.

Діти вчать і розказують віршик (можна записати його на дошці):

а) пошепки;

б) пошепки – голосно;

в) наче вони страшенно замерзли;

г) злякано;

д) наче в них у роті гаряча картоплина;

е) байдуже;

є) із задоволенням.

Капустину зайчик ніс,

Та, на лихо, стрівся лис.

Зайчик не злякався,

Швидко дірочку прогриз –

І у ній сховався!

9. Гра ,,Театр настрою”.

Ведучий готує картки з різними емоційними настроями персонажів. Учасники по черзі вибирають по одній картці, і, не розповідаючи іншим зміст, зображують емоційний настрій героя. Решта учасників відгадують настрій. Виграє той, хто краще зобразить емоцію без слів жестами, мімікою.

10. Вправа ,,Озвучування мультфільмів”.

Увімкнути дітям фрагмент знайомого мультфільму без звуку, запропонувавши бажаючим озвучити його самостійно. Уривок не повинен бути довгим, вибрати шматок завдовжки не більше 3 хвилин.

Спочатку можна подивитися обраний мультфільм зі звуком. Після чого попросити бажаючого докладно переказати зміст мультфільму. Важливо, щоб дитина навчилася точно цитувати персонажів мультика. Необхідно задавати навідні запитання, акцентуючи увагу на деталях. Після переказу попередити дитину, що зараз мультфільм буде без звуку й озвучувати героїв їй потрібно самій. Якщо у дитини не виходить, включити мультфільм зі звуком ще раз.

11. Вправа ,,Театр одного актора”.

Діти по черзі зображують сценки зі шкільного життя, зображуючи поперемінно декількох персонажів та імітуючи різні голоси.

12. Гра ,,Зобрази емоцію”.

Діти зображують емоції відповідно ситуації:

1. Тобі купили морозиво.

2. Від тебе забрали м’ячик.

3. Ти дістав(ла) гарну оцінку.

4. Тебе боляче штовхнули.

4. Тобі купили новий планшет.

13. Підведення підсумків заняття.

 

Заняття №12 ,,Зустріч із Майстром своєї справи”

Мета: розповідь про особливості професії запрошеного гостя, розвиток уміння слухати, створення ситуацій успіху.

Хід заняття

1. Гра ,,Хто найкмітливіший?”

Запрошений гість розповідає про свою професію, не називаючи її. Діти мають вгадати професію Майстра.

2. Бесіда про особливості професії запрошенного Майстра.

Діти задають Майстрові питання:

– Чому Ви обрали саме цю професію?

– Що у цій професії найцікавіше?

– Які є складності у Вашій професії?

– Що вона від Вас вимагає?

3. Вправа ,,Заборонений рух”.

Діти стоять обличчям до ведучого й повторюють рухи, які він показує. Потім вибирається рух, який не можна виконувати; той, хто повторить заборонений рух, вибуває з гри.

4. Вправа ,,Жіночі – чоловічі професії”.

Поділіть дітей парами. Один із пари називає так звані ,,жіночі” професії, інший – ,,чоловічі”. Після цього діти всі разом говорять професії, спільні для жінок і чоловіків.

5. Гра ,,Де дзвенить дзвіночок?”

Одній дитині зав’язують очі хустинкою. Друга дитина ходить з дзвіночком по класній кімнаті й подзвонює ним у різних місцях. Перша відгадує, де подзвонили, називаючи місце звуку відносно себе: ,,Подзвонили праворуч від мене”, ,,Подзвонили зліва від мене” і т.д. Той , хто після умовної кількості дзвінків жодного разу не помилився, отримує дзвіночок і займає місце свого попередника.

6. Підведення підсумків заняття.

 

Заняття №13 ,,Всі професії потрібні, всі професії важливі”

Мета: узагальнення знань про важливість кожної професії та праці людини, відповідальність та обов’язки кожної особистості.

Хід заняття

1. Розминка-гра ,,Не пропусти професію”.

Діти стають у коло й уважно слухають слова, які говорить ведучий. Щоразу, коли серед слів звучать назви професій, діти мають підстрибнути на місці.

Варіанти слів: господарство, робота, поле, техніка, урожай, фермер, тварини, ліки, щеплення, аптека, огляд, ветеринар, деревина, клей, лак, оформлення, столяр, сокира, конструкція, процес, електросвердло, електропилка, тесляр, цифри, звіт, підсумки, числа, документи, бухгалтер, текст, редакція, помилка, типографія, друк, випуск, редактор, гроші, рахувати, товар, закупівля, склад, продавати, продавець, каструля, ополоник, рецепт, смак, випічка, кухар, мікрофон, голос, пісня, звук, фонограма, слухачі, співак, текст, глядачі, сцена, гра, оплески, актор, квіти, репетиція.

2. Бесіда ,,Професії, про які розповіла нам Пані Казка”.

Проводиться обговорення професій, відтворених в казках. Дітям пропонується сказати, яка з цих професій потребує найбільших зусиль та відповідального ставлення. Під час дискусії ведучий має підкреслити необхідність любові до професії та бажання приносити користь людям.

3. Фінальне творче завдання ,,Конкурс власних казкових персонажів”.

Ведучий: ,,Давайте в нашій новій казці влаштуємо конкурс між нашими вигаданими казковими героями-майстрами: нехай кожний з них доведе, що саме він приносить найбільшу користь людям”. В кінці казки діти мають зробити висновок, що всі майстри потрібні людям.

4. Бесіда про професії батьків.

Ведучий: ,,Ми з вами в нашій подорожі познайомилися з різними професіями. Звичайно, далеко не з усіма. Давайте поговоримо про професії ваших батьків”. Діти по черзі встають і дають відповіді на питання:

– Де і ким працюють твої батьки?

– Чи знаєш ти, хто вони за професією?

– Яка особливість їхньої праці?

– Чи був ти на роботі у своїх батьків?

– У чому важливість їхньої праці?

– Чи хотів би ти обрати професію своїх батьків? Чому? Що для цього потрібно?

– Ким хочеш бути, коли виростеш?

5. Гра ,,Допоможи казковому герою обрати свою казку”.

Діти діляться на групи. Кожна група отримує малюнок або просто ім'я відомого казкового героя. Наприклад: Буратіно, Мальвіна, Гаррі Потер, Кирило Кожум'яка тощо. Дітям треба вирішити, яку професію обере для себе в майбутньому казковий герой, довести свою думку. (Мальвіна стане учителькою, бо їй дуже подобалося вчити Буратіно. Буратіно стане мандрівником, бо любить все нове й нічого не боїться. Гаррі Потер буде працювати в цирку і показувати фокуси, бо любить все незвичайне. Кирило Кожум'яка стане військовим, бо він дуже сильний, справедливий і добрий, і хоче всіх захищати).

6. Гра ,,Закінчи речення – вгадай професію”.

Поїзд водить ... (машиніст)

Оре в полі ... (тракторист)

Літаком править ... (пілот)

Клеїть книжки ... (палітурник)

У школі вчить нас ... (вчитель)

Будує будівлі ... (будівельник)

Фарбує стіни нам ... (маляр)

Скло замінить нам ... (скляр)

Столи робить ... (столяр)

Пісні нам співає ... (співак)

Торгівлею зайнятий ... (продавець)

На верстаті тче тканини ... (ткач)

Від хвороб лікує ... (лікар)

Ліки видасть нам ... (аптекар)

Хліб пече в пекарні ... (пекар)

Намалює нам ... (художник)

Чоботи пошиє ... (швець)

У забої трудиться ... (забійник)

Вам грубку складе на зиму ... (пічник)

Обслужить в поїзді вас ... (провідник)

Загасить пожежу вмить... (пожежник)

На Крайній Півночі працює ... (полярник)

З іншої мови переведе ... (перекладач)

Полагодить кран ... (водопровідник)

Годинник налаштує ... (годинникар)

Вантажить краном ... (кранівник)

Професій всіх не злічити,

А ви які ще можете назвати?

7. Пантоміма ,,Зобрази професію”.

Діти по черзі, жестами й мімікою, без слів зображують професії, інші мають їх відгадати.

8. Заключні слова: ,,Наша зустріч підійшла до закінчення, але наші з вами подорожі Світом професій з шановною Пані Казкою будуть продовжуватися. До нових зустрічей!”.

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Існує необхідність у систематичній, планомірній, цілеспрямованій профорієнтаційній діяльності, починаючи з старшого дошкільного віку, продовжуючи потім у навчальних закладах, у початковій ланці й на протягом  усього терміну навчання, враховуючи вікові психологічні особливості школярів. Ця особливість передбачає послідовність дій по принципу наступності, диференційований підхід у процесі управління професійним самовизначенням школярів.

Досвід і знання вікової психології вказують, що професійну орієнтацію можна розпочинати вже в дошкільному навчальному закладі, на емоційно-образному етапі профорієнтаційної діяльності, коли в дітей виникає інтерес до різних видів діяльності. Профорієнтаційну роботу дошкільнят доцільно починати з гри та іграшок, опираючися на ігрову діяльність.

Профорієнтаційна робота в молодших класах здійснюється на 2-му етапі профорієнтації дітей – пропедевтичному, полягає в основному в проведенні професійної просвіти та не ставить перед собою мети безпосередньо підвести учнів до вибору певної професії, а лише підготувати основу для цього вибору в майбутньому. Правильно поставлена профорієнтаційна робота стає основою, на якій надалі розвиватимуться професійні інтереси й наміри школярів у старших класах.

Серед факторів, які зумовлюють зацікавлення дітей певним напрямком професійної діяльності, відмічається вплив засобів масової інформації (телебачення, преса, інтернет), дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів, найближчого соціального оточення дитини (батьків), засобів художньої літератури, які впливають на формування уявлень у дітей про особливості професійного різноманіття.

Систематичне та різноманітне застосування художньої літератури допоможе більш успішно проводити ранню профорієнтацію серед дітей, зробить її процес більш різнобічним, цікавим та захоплюючим, урізноманітнить методи й форми ранньої профорієнтаційної роботи.

Казка відіграє важливу роль у становленні дитячої особистості та займає в житті дитини надзвичайно важливе місце, оскільки через казку відбувається формування дитячого сприйняття навколишнього світу. Казка допомагає формувати основи поведінки й спілкування дитини, розвиває її фантазію й уяву, творчий потенціал, сприяє формуванню в дітей моральних понять.

У практичній частині методичного посібника, пізнавально-розвивальній профорієнтаційній програмі ,,Мандрівка у Світ професій з Пані Казкою” ми вдаємося до нетрадиційного підходу з метою стимуляції пізнавального інтересу дітей до різних професій за допомогою одного з літературних жанрів, виду художньої прози – казки; за її допомогою розкриваємо та даємо можливості для розвитку творчого потенціалу дитини; стимулюємо за допомогою казки активізацію пізнавального інтересу дитини як до літератури взагалі, так і до професійного різноманіття зокрема; подаємо інтерпретацію казкового сюжету як з позицій шанування праці, користі трудової діяльності, так і з погляду на сучасні потреби українського суспільства.

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1.       Атемасова О.А. Проблеми розвитку та корекція емоційної сфери старших дошкільників / О.А. Атемасова. – Х. : Вид-во ,,Ранок”. – 2010. – 176 с.

2.       Барташнікова І. Розвиток наочно-образного та логічного мислення дітей / І. Барташнікова, О. Барташніков. – Тернопіль: Богдан. – 1998. – 79с.

3.       Барташнікова І. Розвиток сенсорних здібностей і пам’яті / І. Барташнікова, О. Барташніков. – Тернопіль: Богдан. – 1998. – 70с.

4.       Барташнікова І. Розвиток уваги та навиків навчальної діяльності / І. Барташнікова, О. Барташніков. – Тернопіль: Богдан. – 1998. – 46с.

5.       Гапонова О. Профорієнтаційні ігри / О. Гапонова // Психолог. – 2007. – №23-24 (263-264). – Червень – С. 9–16.

6.       Дудник Н.З. Розвиток творчості дошкільників засобами казки / Н.З. Дудник // Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету. – 2014. – Серія: Педагогіка. – Випуск 2. – С. 204–210.

7.       Дьякова В.Д. Програма роботи з майбутніми першокласниками / В.Д. Дьякова, А.В. Железняк // – Х.: Веста: Вид-во ,,Ранок”. – 2008. – 80 с.

8.       Єніна Л. Гімнастика розуму / Л. Єніна // Палітра педагога. – 2002. – №4. – С. 24–25.

9.       Ільченко Л.В., Чернега Н.С. Логіко-математичні ігри як засіб формування мислення старших дошкільників / Л.В. Ільченко, Н.С. Чернега. – Навчально-методичний посібник. – м. Сквира: ,,Джерело”. – 2011. – 70с.

10.  Кидисюк Н. П. Ким стати? Дидактичні матеріали з профорієнтаційної роботи у 1-4-х класах / Н.П. Кидисюк, Т.Б. Хомуленко. – Х.: Вид. група ,,Основа”. – 2011. – 143с.

11.  Коробко С. Особливості розвитку пам’яті учнів / С. Коробко // Початкова школа. – 1999. – №2. – С. 12–15.

12.  Перелісна К. Скажу на вушко / К. Перелісна. – К.: Видавництво ,,Школа”. – 2008. – С. 8–12. – (Казки та вірші для дітей. Для молодшого шкільного віку).

13.  Потапова Т. Ігри-криптограми / Т. Потапова // Палітра педагога. – 2002. – №3. – С. 20–21.

14.  Прищепа Т.І. Психологічне здоров'я дошкільників / Т.І. Прищепа // – Х.: Вид. група ,,Основа”. – 2011. – 239 с.

15.  Семененко В. Розвивальні заняття з першокласниками ,,Граюсь, граюсь – розвиваюсь” / В. Семененко // Психолог. – 2007. – №36 (276). – Вересень. – С. 10–17.

16.  Скворчевська О. В. Класні години з психологом / О.В. Скворчевська, О.С. Нурєєва. – Х. : Вид. група ,,Основа”. – 2008. – 240 с.

17.  Сухомлинський В. Флейта і вітер / В. Сухомлинський. – К.: Веселка. – 1981. – С. 13–14. – (Куди поспішали мурашки. Казки. Для дошкільного віку).

18.  Таланова Ю. Психологічна абетка. Психолого-педагогічний супровід учнів першого класу. / Ю. Таланова // Психолог. – 2007. – №21-22 (261-262). – Червень. – С. 4–14.

19.  Тютюнник Н. Факультатив для 1 класу ,,У країну дитинства шкільного стежки” / Н. Тютюнник // Психолог. – 2007. – №21-22 (261-262). – Червень – С. 15–54.

20.  Фесюкова Л. Б. Розвивальні ігри для дітей 4-7 років / Л.Б. Фесюкова. – Х.: Веста: Вид-во ,,Ранок”. – 2007. – 144 с.

21.  Фесюкова Л. Б. Учусь керувати собою / Л.Б. Фесюкова. – Х.: ПП ,,АН ГРО ПЛЮС” – 2008. – 208 с. – (Комплексні заняття й ігри для дітей 4-7 років).

22.  Фесюкова Л.Б. Воспитание сказкой / Л.Б. Фесюкова. – Xарків: Фолио. – 2000.

23.  Червонна Т. Ш. Корекційні заняття психолога з дітьми 4-6 років / Т.Ш. Червонна. – К.: Шк. світ. – 2009. – 128 с.

24.  Явоненко М. Розвиток уяви та літературних здібностей молодших школярів / М. Явоненко // Початкова школа. – 2003. – №3. – С. 16–17.

25.  Дєдов О.А., Пислар О.В. Програма ,,Подорож у світ професій”. – Режим доступу: http://ippobuk.cv.ua/.../Пислар_Подорож_у_світ_подорожей.do.

26.  Світ психології // Вправи з розвитку пізнавальних процесів для учнів перших класів / Блог Анни Топар. – Режим доступу: http: // annapsiholog.blogspot.co.ke /2012/11/blog-post_8217.html

27.  Proforientator.info // Професії / Класифікація професій за Клімовим. – Режим доступу: http://proforientator.info/

28.  Ladyvlife.XYZ // Вправи для розвитку пам’яті та уваги. – Режим доступу: http://ladyvlife.xyz/diti/vihovannja/1080-vpravi-dlja-rozvitku-pam-jati-ta-uvagi.html

29.  Запрошуємо на роботу та навчання // Абетка професій. – Режим доступу: http://www.robota.lviv.ua/profesia